L'officiel Личности Статьи Чеченський конфлікт: серія роз...

Личности Статьи

Чеченський конфлікт: серія розповідей

Ми продовжуємо публікувати розповіді письменниці Поліни Жеребцової зі збірки «Тонка сріблиста нить», присвяченої чеченським конфліктам.
«Тонка сріблиста нить» — це не просто документ, це сильна проза, герої якої розповідають свої історії: як серед жахів війни зберегти кохання та волю до життя, як перемогти злу казку і не порвати, при цьому, тонку сріблисту нить, що зв’язує душу та тіло.

29 марта
Чеченський конфлікт: серія розповідей Ми продовжуємо публікувати розповіді письменниці Поліни Жеребцової зі збірки «Тонка сріблиста нить», присвяченої чеченським конфліктам. «Тонка сріблиста нить» - це не просто документ, це сильна проза, герої якої розповідають свої історії: як серед жахів війни зберегти кохання та волю до життя, як перемогти злу казку і не порвати, при цьому, тонку сріблисту нить, що зв’язує душу та тіло.

Поліна Жеребцова — письменниця-документаліст, член Союзу журналістів Росії, член фінського ПЕН-клубу. Отримала диплом міжнародної премії ім. Януша Корчака в Ієрусалімі одразу в двох номінаціях (розповідь та документальна проза). У 2012 році отримала диплом премії А. Сахарова: «За журналістику як вчинок». З 2013 році живе у Фінляндії як політемігрантка.

fear

СТРАХ

Він відчув: як це – злякатися, наступивши ногою на міну-«жабку», сховану в траві.

Все.

Тепер  не можна й поворухнутися: вибухне.

Треба знайти щось вагою не менше сімдесяти п’яти кілограмів, щоб ризикнути підняти ногу. Та це неможливо.

Винищувачі, пролетівши коло, повертаються, витворяючи над руйновищем охоплених вогнем будинків фантастичні па, а всьому гурту треба рухатися далі. Раптом друзі здалися йому зовсім чужими людьми – вони всі відійшли на віддаль, де в них не влучать осколки. Несусвітній страх відчув він, поглянувши в їхні обличчя – всі відводили погляд, ніби чекали, коли він наважиться й вивільнить їх.

Вивільнить сам, за своїм бажанням.

Він поглянув на обрій, де синіли гори. За них поволі сповзало червоно-оранжеве сонце.

– Я зараз, – видихнув він.

– Відстрибни, можна встигнути… – порадила йому молоденька дівчина з «тюльпаном» за правим плечем.

На неї подивилися, як на божевільну.

– Коли йому відірве ноги, – спокійно мовив Синьоокий, – ти сама його пристрелиш?

– Ні. Не зможу… – її голос затремтів.

– Нам пора! – сказав Командир.

– Я ризикну… – зненацька запропонував Сім’янин.

Він мав шістьох дітей і дружину до того, як у підвал їхнього будинку вояки кинули гранату. Пригинаючись, Сім’янин підповз до міни й витяг ножа:

– Можна спробувати притиснути її, та якщо зірветься… Загинемо разом, – сказав він і голосно засміявся.

Лежав на тьмяній осінній траві і сміявся.

– Що там таке? – крикнули йому.

– Прибери ногу! – скомандував Сім’янин тому, хто застиг зі страху.

Тіло не слухалося. Та він неймовірним зусиллям зрушив ногу з місця.

Вибуху не було.

Сім’янин пояснив:

– Це не міна, а частина від респіратора, просто вона дуже схожа, коли перевернута, навіть я спочатку на це повівся.

Так зник страх. Знову, просуваючись лісом, усі жартували. З’явилася нова причина для анекдотів.

тонка сриблiста нить in Ukrainian, 2015

Українською книжку переклала Оксана Думанська

Подпишитесь на «L’Officiel»

Модный дайджест на вашу почту каждую субботу

смотреть еще