ПРОМОВИ, ЩО НАДИХАЮТЬ: Микола Амосов

Искусство
10.11.2015
ТЕКСТ: admin
ПОДЕЛИТЬСЯ

Виступ кардіохірурга Миколи Амосова на лекції у Києві в 1945 році Я вважаю, що моє життя вдалося. Якщо б була інша можливість його прожити, я б все одно обрав цей шлях. Хоча спочатку хірургом я взагалі не збирався працювати. Однак саме ця справа зайняла 80% моєї енергії. Можливо, якщо б я її спрямував на свої початкові

ПОДЕЛИТЬСЯ

amosov

Виступ кардіохірурга Миколи Амосова на лекції у Києві в 1945 році

am-7

Я вважаю, що моє життя вдалося. Якщо б була інша можливість його прожити, я б все одно обрав цей шлях. Хоча спочатку хірургом я взагалі не збирався працювати. Однак саме ця справа зайняла 80% моєї енергії. Можливо, якщо б я її спрямував на свої початкові цілі – природничі науки та кібернетику, то  досяг би більшого. Але хірургія мене так захопила емоційно, що і зараз не відпускає. Вона зробила мене і щасливим, та й не щасливим водночас. Бо вже так людина створена, що щастя її тим і вимірюється, якщо в нього безхмарне щастя, то він його ніколи не помічає. А якщо його життя побудоване на провалах та зльотах, то людина вже розуміє ціну радощів. І ось та сама хірургія для мене і була цією діаграмою, так я відчув, що можу бути  корисним  людям. Бо можна науку популяризувати, дисертації захищати, але відчуття, що ти потрібен людям – це лише медицина і педагогіка.  Навіть політичний діяч не відчуває такого прямого контакту з людьми. Але водночас медицина у мені викликає і постійне відчуття провини перед тими, кого не врятував, а кого, можливо, і відправив на той світ через помилки, які, звісно, були. 

Я давно вже збираюся все кинути, але щоразу цього не роблю. Пам’ятаю, як ще був малим асистентом і допомагав  оперувати у Пітері. А там ці чарівливі білі ночі, і ось я дивлюся у вікно і думаю, яка ж краса, а ми тут, разом з ним помираємо. Як я тоді заздрив людям які просто гуляють за вікном. Хемінгуей казав: «Як я хочу працювати, я вже не можу, а так як можу — я не хочу». Коли так станеться, тоді і піду. 

Взагалі зараз мене цікавить лише чи з розвитком технологій та виробництва, вистачить людині розуму не зіпсувати свою планету назавжди.

А щодо порад…Ось ви тут зібралися і вважаєте, що багато з вас будуть виконувати якісь  поради? Якщо хоч 1% будуть, то я скажу, що коефіцієнт корисної дії моєї лекції був достатньо високий. Навіть більше за мій операційний день, бо все ж таки тут зібралося багацько людей. І хоч якщо 1% зробляться здоровими і це не погано.

am-6

Ну ось, а побажати я вам можу якраз здоров’я. Це знаєте дуже приємно. Все, будьте здорові!

(Виглядає так ніби Амосов вже завершує щойно розпочату лекцію, однак на сцені з’являється чоловік, який передає папірці з питанням із зали)

Товариші, час пізній, всім набридло вже сидіти. Я попереджаю, я не буду відповідати на питання про хвороби. У кожного з вас вони є, кожен зараз почне мене силувати питаннями, як їх лікувати. У вас є свої лікарі, тож прошу до них. Я розповім лише про здоров’я.

Починає зачитувати записки.

— Які наукові обгрунтування має запропонований вами тижневий комплекс?

(Питання стосується  розробленого Амосовим спортивного комплексу «1000 рухів» )

— От обов’язково вам наукові обґрунтування потрібні! Воно складається з виміру споживання кисню, динаміці частоти пульсу, хвилинного обйому, усі ці обґрунтування загалом зроблено. Але я сам підкреслюю, що мій комплекс нітрохи не краще за всі інші комплекси. А якщо ви будете бігати- це взагалі краще будь-яких інших вправ. Тому не очікуйте від мене інновацій, все вже давно винайдено і відомо. 

— Скільки потрібно спати студентові?

— Лише молодь вміє задавати такі, дуже сильно наукові, питання. 6 годин щодня протягом 5-ти років навчання – це мало? Та якраз, але ж ви по 10 годин спите! 

— Чи шкідливий різкий ріст фізичної активності та її спад для здорового серця…

— Для здорового ніщо не шкідливо.

am-5

— (дочитує)…при цьому іноді спостерігається аритмія та інші неприємності.

— Ой, та не звертайте уваги!

— Чи не шкідливий біг при зниженому тиску?

— Ні, не шкідливий…(роздивляється папірці) А далі вже стільки особистих послань мені написали. Скільки мені років? – 57. –Як ви себе почуваєте? – Та здоров. – Скільки годин в день працюєте? — Та скільки прийдеться, скільки буде потрібно. – Чи вважаєте ви себе здоровим? – Я- то вважаю, але болячки є. Я ж фізкультуру ніколи не любив, мені довелось робити вправи. Хірург дуже довго вистоює на операціях, тому у мене є професійна хвороба – зрощення хребців. Ось у черзі я б і 20 хвилин не простояв би- втомився, а у операційній можу і 8 годин пробути і не помічу.  

— Які продукти допомагають вам підтримувати свою форму?

(Довга пауза, зал сміється)

— Ікра, товариші! Лише ікра!

am-4-2—  -Паління та алкоголь…Ба, та це пише той же студент, що і про сон питав…Паління та алкоголь – це шкідливо? Без сумніву! Я не палю, від алкоголю вберігаюся. То, може, досить? Ви знаєте, як в нас роблять трансплантацію органів? Та навіть не сподівайтеся на неї. От ви думаєте, можна не займатися здоров’ям, а потім вам нирки, серце, мізки і інше пересадять. Та не розраховуйте на це! Це справа дуже ненадійна. Краще самостійно попіклуйтеся.  

Підготувала Єлизавета Даниловська

ПОДЕЛИТЬСЯ
ВЕЩЬ ДНЯ
20.12.2023
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).