Разом нас багато: українці об`єднуються на захист мозаїк у київському метро

Искусство
19.05.2015
ТЕКСТ: admin
ПОДЕЛИТЬСЯ

Кияни звернулися до мера Віталія Кличко з проханням створити незалежну експертну комісію для дослідження культурної цінності художнього оформлення станцій київського метрополітену. Чому? Бо на минулому черговому засіданні постійної комісії Київради з питань культури та туризму 06 травня 2015 розглядався проект рішення «Про демонтаж об’єктів оздоблення станцій київського метрополітену — носіїв комуністичної символіки». Згідно проекту рішення, демонтажу підлягають, зокрема: мозаїчне панно

ПОДЕЛИТЬСЯ

2315377_original

Кияни звернулися до мера Віталія Кличко з проханням створити незалежну експертну комісію для дослідження культурної цінності художнього оформлення станцій київського метрополітену. Чому? Бо на минулому черговому засіданні постійної комісії Київради з питань культури та туризму 06 травня 2015 розглядався проект рішення «Про демонтаж об’єктів оздоблення станцій київського метрополітену — носіїв комуністичної символіки». Згідно проекту рішення, демонтажу підлягають, зокрема: мозаїчне панно на станції метро Шулявська (створене 1963 року) — робота  заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії імені Т. Шевченка,  Івана Литовченка та мозаїчне панно на станції метро Палац Україна (створене 1984 року), автором якого є заслужений діяч мистецтв України, народний художник УРСР Степан Кириченко.

Свій лист до столичного голови активісти аргументували тим, що «монуметальні декоративні мозаїки є надзвичайно важливою верствою української культури, що містить зразки радянського модернізму — унікальні пам’ятки світового мистецтва. В середині ХХ століття ­— епоху тотального контролю та цензурування мистецтва  —  художники  не могли собі дозволити вільних  творчих пошуків в академічних роботах, тому часто втілювали їх в декоративних творах. Сьогодні є можливість незаангажованого сприйняття ідеологічної складової мозаїчних творів та об’єктивної оцінки їхньої художньої унікальності. Крім того, усвідомлення важливості збереження радянського культурного спадку є ознакою цивілізованого суспільства, де головною цінністю є уважне ставлення до культурно-­історічних нашарувань».

5IIavbl4

У ексклюзивному комментарі L`Officiel Online куратор проекту «SOVIET MOSAICS IN UKRAINE», а також мистецтвознавець Евгенія Моляр розповіла про історію створення фонду «ІЗОЛЯЦІЯ» та його особливості:

Фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив» існує більше 5-ти років. Заснований був в Донецьку, тому торік він був захоплений бойовиками ДНР, і зараз ІЗОЛЯЦІЯ працює в Києві.  У лютому 2014-го року мистецтвознавець Любава Іллєнко ініціювала створення фонду під назвою «SOVIET MOSAICS IN UKRAINE». Була створена онлайн-платформа ukrainianmosaic.org на якій розміщувалися дані про існуючі монументальні мозаїки з усієї України. Варто відзначити, що саме тут працювали такі видатні художники, як Алла Горська, Віктор Зарецький, Галина Зубченко, Геннадій Марченко, Григорій Синиця та інші. Ці художники були справжніми новаторами і експериментаторами. Сьогодні у нас є фотоархів їх монументальних творів у Донецьку, але немає інформації про те, що з цими творами зараз.

Це перший випадок в історії сучасної України, коли мозаїки хочуть цілеспрямовано демонтувати. Найчастіше вони руйнуються внаслідок ремонтних робіт, розміщення реклами, встановлення кондиціонерів та інших комунікацій. Не існує механізму їх захисту і тому ніхто не несе відповідальності за їх пошкодження або знищення. Це ж чисто радянський метод — знищувати неугодні зображення, забороняти щось. Ось така історія пов`язана з мозаїкою на станції метро Шулявська. Її автор Іван Литовченко в кінці 60-х був одним із авторів мозаїчного панно «На захист Світу» на Проспекті Перемоги в Києві. Тоді цю роботу і «Симфонію Праці» Валіра Ламаха та Ернеста Коткова на сусідньому будинку розкритикував Василь Щербицький, і вони були під загрозою знищення. Дивом збереглися. І ось зараз, в третьому тисячолітті, ми знову збираємося знищити роботу цього автора. Слідуючи шляхом декомунізації, важливо в першу чергу відмовитися від радянський методів заборон і директив.

 

2314627_original

Ми також вирішили дізнатися, що з цього приводу думає киівський метрополітен. Керівник прес-служби Наталка Мокогон пояснила нам, яку роль відіграє метро у цій ситуації:

На сьогоднішній день, на прохання міськради, робітники метрополітену зробили фотофіксації всіх мозаїк, які взагалі існіють на території київського метрополітену, та вже 28 червня ми отримаємо остаточний перелік тих, що будут підлягати демонтажу. Існує декілька аспектів цього питання: перший — фінансуванння. На кожен проект демонтажу рада повинна створити новий проект оздоблення станції. Згідно новому закону, демонтажу підлягають такі елементи комуністичної символіки, як серп і молот, зображення Леніна та надписи, що містять традиційні комуністичні заклики. Особисто я не бачу нічого поганого для сучасної України у мозаїчному панно, що розміщене на станціі «Політехнічний інститут» і символізує прагнення до науки, так само немає жодних символів радянської доби на станції Шулявська, де є величезне панно створене у підтримку розвитку промисловості.

Другий аспект цього питання — знищення історичних та культурних пам`яток. Ми, як комунальне підприємство, виконаємо будь-яке рішення після його належного  оформлення. Але зверніть увагу на те, що деякі станції є пам`ятками архітектури і ми чекаємо на вкрай чітке роз`яснення від відповідальних органів, чи не вступає у конфлікт рішення з законом про охорону пам`яток архітектури. Щодо петиції, то мій пидпис там стоїть.

 

Важливо, що представники прес-служби міської голови Віталія Кличко відмовились від коментування ситуації, посилаючись то на брак часу, то на несуттєвість проблеми.

На даний момент петицію підписало 549 українців, і приєднатися до відкритого листа можна тут.

Для gif-зображень використано фото Нікіфорова Євгена.

ПОДЕЛИТЬСЯ
ВЕЩЬ ДНЯ
20.12.2023
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).