L'officiel Материал дня Читайте перший уривок з книги ...

Материал дня

Читайте перший уривок з книги «#ЯНеБоюсьСказати»

14 февраля
Читайте перший уривок з книги «#ЯНеБоюсьСказати» У липні 2016 року стартував соціальний флешмоб #ЯНеБоюсьСказати, який розпочала журналістка Анастасія Мельниченко. Тоді за один місяць за хештегом було здійснено близько 16,5 мільйонів переходів, а суспільний резонанс був неймовірний: люди по всій Україні нарешті стали задіяні у такому складному дискурсі, як розмова про сексуальне насилля. Ясна річ, як завжди, були і ті, хто продовжували говорити

zy


У липні 2016 року стартував соціальний флешмоб #ЯНеБоюсьСказати, який розпочала журналістка Анастасія Мельниченко. Тоді за один місяць за хештегом було здійснено близько 16,5 мільйонів переходів, а суспільний резонанс був неймовірний: люди по всій Україні нарешті стали задіяні у такому складному дискурсі, як розмова про сексуальне насилля. Ясна річ, як завжди, були і ті, хто продовжували говорити про те, що жінки самі винуваті, та дякувати за захопливе еротичне читання, але насилля було виведено з зони мовчання, і це головне, бо так його легше подолати.

Пізніше Анастасія замислилась про те, щоб видати книжку за результатами кампанії; у цьому її підтримало видавництво «Фоліо». Видання буде розраховане на підлітків і розповідатиме їм про особисті кордони, про види насильства, секс та згоду. Також «#ЯНеБоюсьСказати» надасть алгоритми дії у випадках насилля та розкаже про можливі наслідки.

Сьогодні ми ексклюзивно публікуємо вступ до цієї книги, у якому Мельниченко розповідає, про що ця книга, для чого вона була написана, та ділиться особистою історією про те, яким був її перший секс.


ПРО ЩО ЦЯ КНИЖКА?

Привіт! Мене звати Настя, я уже доросла жінка, але колись я була, як і ти, підлітком.

Якось я ішла по вулиці, тримаючи по пакету з фруктами у кожній руці. Мені було 13, я милувалася червневим сонцем на стінах будинків моєї рідної вулиці. Аж раптом незнайомий дядько налетів на мене, схопив між ніг і аж трохи підняв на руці. Потім відпустив і пішов далі. Цей випадок закарбувався в моїй пам’яті. Ця незнайома людина грубо порушила мої кордони, без дозволу обмацала мене і зникла. Я не знала, як на це реагувати, я взагалі ніколи не очікувала від дорослих такої поведінки. Дорослі завжди до того здавалися безпечними і привітними людьми, тими, хто захищає мене. Ніхто не розповів мені, що це не завжди так, і що щось подібне, як на тій вулиці,  може статися.

Пишучи цю книжку, я зрозуміла, що це буде найвідвертіша книжка для підлітків з усіх, що коли-небудь видавалися в Україні. Бо є дуже багато речей, про які нам в дитинстві не розповідають. І коли ці речі з нами раптом трапляються — ми виявляємося геть не готовими до них. У нас нема в голові ніякого готового “плану дій”, що робити у тому чи іншому випадку. З нами майже не говорять про секс, і, що найприкріше, не говорять про насильство. Але від цього його не стає менше! І моя задача, як уже дорослої людини, підготувати вас до того, що таке, на жаль, буває.

Спеціально для цієї книжки я попросила дорослих жінок і чоловіків прислати мені свої підліткові історії про секс та сексуальні домагання. У багатьох цих історій є спільна риса: коли «щось таке» починало відбуватися, підлітки не розуміли, що з ними роблять. І, відповідно, не могли придумати, як реагувати. Авжеж, ніхто у школі не розповідає нам «що робити, коли дорослий дядько мацає тебе між ніг»!

Тож сьогодні я говоритиму з тобою про те, про що дорослі зазвичай з дітьми не говорять. Ні вдома, ні в школі. І я думаю, що багато дорослих скаже: «Ох ця Настя, навіщо вона розповідає нашим дітям про таке?!» І я думаю, що багато з дорослих навіть зненавидить мене. А може й закидає при зустрічі яйцями чи гнилими помідорами.

Ця книжка про дуже серйозні речі. Серйозні – не означає нудні, не турбуйся. Серйозні – це такі, над якими треба замислитися. Які треба наче пропустити крізь себе і прийняти.

Ця книжка про таке страшне явище, як насильство.

Напевно, під словом насильство ти уявляєш картинку з кривавими лупцюваннями одне одного по обличчю – достоту, як у бойовику. Так, це насильство. І його легко побачити та розпізнати. Але є ще невидиме насильство, таке, про яке не говорять вголос. Бо це буцімто соромно.

Насильство – це коли над людиною вчиняються дії без її згоди, які є неприємними для цієї людини.

Ми поговоримо про те, яким буває насильство. Ми поговоримо про те, як розрізнити насильство і як не чинити насильство над іншими.

Ми поговоримо про секс. Який він буває і який він має бути.

Ми поговоримо про те, як допомогти людям, які постраждали від сексуального насильства.

Ми поговоримо про особисті кордони людини, про згоду і уміння казати та приймати «Ні». Ми поговоримо про міфи, які існують довкола сексу та сексуального насильства.

Я маю одразу попередити: хоч я пишу і для дівчаток, і для хлопчиків, проте періодично тобі буде здаватися, що я говорю лише про дівчаток. І що насильники — це саме чоловіки. Таке враження складається тому, що у більшості  випадків від насильства потерпають саме дівчатка і жінки, а насильниками стають саме чоловіки. Якщо уявити, що ми зібрали разом 100 людей, які зазнали сексуального насильства, то з них 9 будуть чоловіки і аж 91 — жінки.

У майже всіх тих історіях, які мені прислали чоловіки, насильниками над ними виступали теж чоловіки. Я ні в якому разі не кажу, що жінки не чинять насильство взагалі. Жінки, які є фізично слабшими за чоловіків, часто виступають мастаками у іншому різновиді насильства — вони насилують психологічно, як то кажуть, “виносять мозок” (хоча  і чоловіки це роблять аж бігом, повір!).  Я кажу про те, що у більшості випадків сексуальне насильство вчиняється чоловіками. На жаль, це так.

У цій книжці буде дуже багато історій, розказаних різними людьми про те, як вони зазнавали сексуального насильства і домагань у віці 9 — 17 років. Всі ці люди були готові поділитися з тобою своїми історіями, аби ти зрозуміла чи зрозумів, що ти не одна. Багато хто розповідали ці історії вперше у своєму житті. І я насправді страшенно вдячна цим людям за їхню силу розповісти про свій досвід.

Це дуже серйозна книжка, але я переконана, що вона допоможе знайти тобі багато відповідей на твої питання.

Перш, ніж вивалити на тебе все

Я втратила цноту у 18 років.

У мене був чудовий перший раз, з гарним, ельфоподібним хлопчиком, старшим мене на пару років. Я тоді якраз переїхала у окреме від батьків житло і упивалася повною свободою самостійного життя. Він дуже довго не хотів ставати моїм першим чоловіком, бо розумів, що це дуже велика відповідальність, тож перші три дні ми просто ніжилися в ліжку. Я була уже досить зрілою людиною (все-таки повнолітньою і “дорослою” за українськими законами), а за ті три дні стала готовою до нового для себе, сексуального досвіду. Так, до того часу я ні разу не зустрічалася з хлопцями, якщо не вважати “муток” довжиною у один-два тижні із хлопцями з дитячих таборів. Але у школі я була геть “непопулярною” і хлопці не лише не зважали на мене, але і цькували як могли. Тож до хлопців я ставилася досить насторожено, аж поки у 18 років не познайомилася на базі відпочинку із компанією з трьох людей, серед яких був і “мій” Ельф. Мене так вразило тоді, що є нормальні хлопці, що я миттєво почала відчувати потяг до обох хлопців з цієї компанії. І через деякий час цих іскор між нами це мало у щось вилитися. Ельф якраз розійшовся зі своєю дівчиною, а тут нагодилася я, така вся зацікавлена у своєму відкритті “нормальних” хлопців.

З Ельфом ми два тижні провели в ліжку, і за цей час він встиг вилетіти з інституту, в якому вчився, а я геть закинула підготовку до вступних іспитів. Але це було прекрасно! Ми кохалися цілі дні, виходячи непевною ходою надвір лиш для того, щоб купити солодкої газованої води та макаронів швидкого приготування. Потім хлопець вернувся до своєї дівчини, лишивши мені після себе гарні спогади та довіру до чоловіків. І, головне, готовність будувати із ними стосунки.

Для мене моя пригода у 18 стала ідеальним першим разом, а Ельф —  ідеальним першим чоловіком.

Зазвичай сексом називають проникнення статевих органів однієї людини до статевих органів іншої людини. Хоча насправді секс є значно-значно ширшим, і геть не обмежується “піськами”.

Люди, які поміж собою займаються сексом, називаються сексуальними партнерами, або просто партнерами.

Дорослі займаються сексом з багатьох причин. Перш за все, секс робить нас щасливими. Часто секс стає продовженням любові між двома людьми, він стає вираженням глибокої довіри до іншої людини і душевного відкриття одне одному. Прекрасне відчуття злиття з іншим — ось що він дає.

Іноді дорослі займаються сексом, аби скинути напруження. Наприклад, напруження на роботі.

Секс буває дуже різним: між чоловіком і жінкою, між жінкою і жінкою, між чоловіком і чоловіком. У будь-якому разі, хороший секс дає обом партнерам відчуття оцього єднання і радості.

І мені трохи навіть прикро, що у цій книжці я говоритиму не про те, наскільки прекрасний секс. А про секс з точки зору насильницьких дій (адже книжка про насильство, пам’ятаєш?). Тому навіть у розділі про секс я постійно згадуватиму про насильство. І може навіть налякаю тебе. Але секс, у якому присутнє насильство — це не нормальний секс. Це взагалі не секс, це саме і є насильство. А нормальний секс — то такий, який я описала на початку, розповідаючи тобі про свій перший раз.

Тож у цій книжці я постараюся показати тобі, чому сексуальне насильство — це не секс.

Подпишитесь на «L’Officiel»

Модный дайджест на вашу почту каждую субботу

смотреть еще