Ми в редакції впевнені, що українці відомі на весь світ не тільки завдяки гарній гастрономії та красним жінкам, але й вмінню добре вдягатися. Доводити це через колекції українських дизайнерів – доволі проста річ, тому краще звернутися до іншого яскравого прикладу – кінематографа. Для цього ми обрали фільми трьох відомих режисерів: «Вавилон XX» Івана Миколайчука, «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка та «Квітка на камені» Сергія Параджанова. Останній хоча і знятий у чорно-білих кольорах, та згадайте, чого тільки вартий срібний плащ однієї з головних героїні. Інші аргументи приводимо далі.
«Вавилон XX», Іван Миколайчук, 1979 рік
Головна героїня Мальва – її зіграла Любов Поліщук – має дуже витончений та класичний стиль: дівчина носить сукні у квіточки, переважно обираючи чорний, сірий та білий кольори, лише іноді віддаючи перевагу яскравим відтінкам. Фабіан же, роль якого грає сам Миколайчук, гармонійно співпадає за кольоровою гамою в одязі з Мальвою та носить однотонні сорочки і широкі штані.
«Квітка на камені», Сергій Параджанов, 1962 рік
«Квітка на камені» – фільм-розповідь, який складається з трьох історій. Треба зазначити, що жінки тут завжди вдаються до приталеного одягу та обирають темну гаму кольорів частіше за яскраву. Чоловіки вдягають пишні дубльонки, важкі піджаки й рідко вдягають додаткові аксесуари.
«Білий птах з чорною ознакою», Юрій Іллєнко, 1970 рік
Орест і Дана – центральна пара стрічки – злагоджені по стилю навіть більше за дві інші. Більше того, одяг тут слугує знаком того, як саме змінюється настрій фільму. Так, Орест завжди має при собі головний убір та шкіряний пояс, а Дана ніколи не змінює довжину сукні, що досягає її ступень. До кашкетів дівчина звертається рідше за свого коханого, проте якщо вже звертається, то обирає завжди доволі пишні.
