Напередодні Дня святого Валентина, кохання майорить у повітрі червоним кольором: повітряні кульки у формі сердець полонять небо, червоні троянди стають найбажанішими квітами, а символізм у кожному романтичному русі заворожує серце й уяву.
Пабло Пікассо, «Авіньйонські дівиці», 1907 рік
За давньогрецькою легендою, богиня кохання Афродіта, поспішаючи до свого тяжко пораненого коханого Діоніса, бігла крізь кущі білих троянд. Після того, як вона вкололася гострими шипами і потекла кров, білі пелюстки забарвилися червоним. Відтоді червоні троянди вважаються символом кохання, зокрема необхідною атрибутикою Дня святого Валентина.
Жан-Оноре Фрагонар, «Гойдалки», 1767 рік
Достеменна історія цього свята досі залишається невідомою, однак здебільшого її повʼязують з єпископом Валентином з італійського міста Терні, який жив у III столітті. Священнослужитель таємно вінчав закоханих попри заборону імператора Клавдія II. Імператор вважав, що солдати, одружившись, ставали слабкими для ведення війни. Врешті, Валентин був страчений за свої вчинки. У ніч перед судом, який відбувся 14 лютого 269 року, він написав невідомій дівчині любовний лист у віршованій формі та підписав його «Твій Валентин». У традиції листи в цей день отримали назву «валентинки».
Пітер Пауль Рубенс, «Леда і Лебідь», 1601 рік
Попри логічність і красу легенди, є значна кількість заперечень. Зокрема, вважається, що за часів життя святого Валентина у III столітті взагалі ще не існувало обряду церковного вінчання. Крім того, 13 – 15 лютого святкувалося язичницьке свято Луперкалії, яке, ймовірно, стало прототипом сучасного Дня святого Валентина. У цей день відмічалося язичницьке давньоримське свято родючості в імʼя богині шлюбу Юнони та бога Фавна, що у міфології є покровителем флори та фауни.
Тіціан, «Венера Урбінська», 1534 рік
Обрядова частина Луперкалії містила жертвоприношення цапів та кіз. У процесі зі шкур забитих тварин виготовлялися паски, з якими оголені або у шкіряних фартухах чоловіки виходили з храму та починали бігати навколо Палатинського пагорба проти годинникової стрілки, вдаряючи останніми стрічних. Одружені жінки охоче дозволяли себе стьобати пасками, вважаючи, що це лікує їх від можливого безпліддя або допоможе при пологах.
Поль Сезанн, «Семеро купальщиків», 1900 рік
Сьогодні ж День святого Валентина, є ще одним днем, коли кохані вкотре кажуть одне одному слова любові й підтримки. У сучасній інтерпретації вітання актуальні не тільки серед пар, але й друзів та рідних.
Ієронім Босх, «Сад земних насолод», 1515 рік