На одному з шоу Грема Нортона актор Метт Сміт, виконавець ролі принца Філіпа в перших двох сезонах серіалу «Корона», розповів, що коли під час короткої зустрічі з принцом Вільямом зізнався, що гратиме його діда, герцог Кембриджський, з властивою йому королівською стриманістю, відповів: "Він — легенда!".
Принц Філіп народився 10 червня 1921 року на острові Корфу. Його батько, грецький принц Андрій, був братом царюючого короля Греції Костянтина I з династії Глюксбургів — королі Данії, Норвегії та Греції, а мати, принцеса Аліса, була дочкою німецького принца Луї з династії Баттенбергів (королі без королівств - як влучно прідкреслять сценаристи серіалу «Корона»). При народженні Пилипу було дано титул принца Грецького та Датського.
Бабусею Філіпа за батьківською лінією була королева-консорт Греції Ольга Костянтинівна Романова, онука імператора Миколи I, а по материнській — королева Великобританії Вікторія. Троюрідним дядьком принца був останній російський імператор Микола ІІ.
У 1922 році, після зречення короля Греції Костянтина I, сім'я Філіпа була змушена втекти до Франції, а потім - до Великобританії.
У 1934 році на весіллі британського герцога Кентського та грецької принцеси Марини 13-річний принц Філіп познайомився з онукою короля Великобританії Георга V, 8-річною принцесою Єлизаветою.
У 1939 році білявого грецького принца віддали вчитися в королівський військово-морський коледж у Дартмуті, де гучний європейський титул не тільки заважав Філіпу, а й давав приводів для знущань.
Після коледжу Філіп вступив на службу до королівських ВМС. На початку Другої світової війни брав участь у Північних конвоях, а 1943 року у званні лейтенанта взяв участь у операції з висадки союзників на Сицилії. У вересні 1945 року служив на борту американського лінкора "Міссурі" у Токійській затоці, де став свідком підписання акта капітуляції Японії.
Повернувшись після війни до Великобританії в січні 1946 року, Філіп попросив у короля Георга VI руки принцеси Єлизавети. А вже в лютому 1947 року прийняв британське підданство і, зрікшись своїх титулів, взяв прізвище Маунтбеттен. У день весілля, 20 листопада 1947 року, Георг VI подарував Філіпу титули герцога Единбурзького, графа Меріонетського і барона Грінвічського.
1952 року, після смерті Георга VI, Єлизавета зійшла на британський престол, а Філіп став принц-консортом як чоловік королеви, хоча офіційно йому цей титул не був присвоєний. 2 червня 1953 року під час коронації Єлизавети II Філіп першим присягнув на вірність королеві.
У 1957 році, після довгих перемовин у Букінгемському палаці та в обхід правил членів британської королівської сім'ї з права народження, Філіпу був присвоєний титул принца Сполученого Королівства.
У королівській сім'ї у Філіпа та Єлизавети народилося четверо дітей: Чарльз, принц Уельський, принцеса Анна, принц Ендрю, герцог Йоркський та принц Едвард. А пізніше – вісім онуків та десять правнуків.
Після коронації Єлизавети II принц Філіп повністю присвятив себе служінню короні та її суверену. Незважаючи на складний і часом суворий характер, принц завжди з легкістю ставився до своїх обов'язків і ніколи не пропускав нагоди пожартувати над ситуацією. Так, почуття гумору Пилипа дало початок багатьом неймовірним та анекдотичним історіям під час офіційних та церемоніальних заходів.
Крім усіх офіційних обов'язків принц Філіп знаходив час і для спортивних захоплень: верхова їзда, пілотаж, вітрильний спорт, поло та інше, і таке інше, що, здавалося, немає такого виду спорту, до якого принц залишився байдужим.
9 квітня 2021 року на 100 році життя принц Філіп, герцог Единбурзький помер.
У шлюбі принц Філіп та королева Єлизавета II прожили складні, щасливі, яскраві та похмурі довгі 73 роки – з усіма політичними та сімейними скандалами, під спалахи фотоапаратів світових таблоїдів. Принц, чиєю батьківщиною був залитий сонцем острів Корфу, все життя дбайливо зберігав інститут монархії туманного Альбіону та величність її корони. Стоячи за спиною, на два кроки за своєю королевою, Філіп був останнім принцом старого світу в новому часі.
Читайте також:
Хто такий митрополит Рафаїл, чиї останки віднайшли у Софії Київській