PARFUM BÜRO | M - collections випускає третю колекцію M3 | myth, побудовану навколо восьми архетипів грецького пантеону. Якщо перші дві лінійки говорили про настрій і послання, тепер аромат стає способом приміряти на себе конкретну роль від владного Зевса до суперечливої Персефони.
Ми поговорили із засновником бренду Дмитром Слесарєвим і художницею Марією Василенко, яка створила візуальну мову колекції, про перехід від буквальної міфології до архетипічного орнаменту, новий дизайн флакона, роботу з чотирма парфумерами і про те, як запах перетворюється на форму, колір і знак.
У попередніх колекціях PARFUM BÜRO | M - collections аромат послідовно розвивався як mood, а потім як message. Чому саме зараз наступним кроком став myth? Що змінилося у вашому власному погляді на аромат як мову і чому вам захотілося перейти від настрою та повідомлення до архетипу?
Дмитро Слесарєв: Насправді це дуже логічно, тому що одне випливає з іншого. Головна концепція PARFUM BÜRO | M - collections використовувати аромат як засіб комунікації. M1 | mood є інструментом для роботи з власним настроєм. M2 | message є повідомленням, яке ти передаєш світові. А далі мені захотілося зробити історію архетипічною.
У людини є різні ролі, різні стани, різні якості, які можуть проявлятися залежно від ситуації. І мені було цікаво подивитися, чи можемо ми за допомогою аромату не просто передати настрій або повідомлення, а розкрити в собі певний архетип. Аромат стає способом поставити собі питання: ким я хочу бути сьогодні?
У M3 | myth ви звертаєтеся до грецької міфології, але при цьому самі підкреслюєте, що йдеться не стільки про конкретних богів, скільки про архетипи. Чому саме ця дистанція від буквальної міфології була для вас важливою?
Дмитро Слесарєв: Коли ти говориш «Афіна», «Зевс» чи «Гермес», у людини одразу виникає певне уявлення про характер. Ця система вже сформована, вона зрозуміла.
Але ми не робимо аромат, присвячений богу-громовержцю чи якомусь конкретному персонажу. Ми робимо аромат для людини, яка сьогодні хоче бути владною, сильною, рішучою, домінантною. Або для людини, якій потрібні комунікабельність, швидкість реакції, здатність вирішувати питання. Мені було б просто нудно робити буквально «хлопчика в шоломі з луком».
Як ви самі бачите культурний код цієї колекції? Що для вас сьогодні означає звернення до міфу, особливо в контексті сучасної людини, яка, здавалося б, живе у зовсім іншій системі образів?
Дмитро Слесарєв: Міф є системою образів, яка пережила тисячоліття й продовжує працювати, тому що в ній закладені дуже базові людські характеристики. Ми беремо вже сформований культурний код і використовуємо його, щоб говорити про сучасну людину.
Марія Василенко: Міфи якраз і цікаві тим, що вони постійно прочитуються по-новому. Різні епохи й різні люди знаходять у них різні аспекти. Для мене це теж стало частиною роботи: не просто відтворити вже відомий образ, а побачити, що в ньому відкривається саме зараз.
Раніше за парфумерним звучанням PARFUM BÜRO | M - collections стояла одна авторська перспектива, тоді як над M3 | myth працювали одразу чотири парфумери: Sebastien Cresp, Paolo Cerizza, Luca Maffei та Lorenzo Orlandi Berti. Чому для цієї колекції вам було важливо запросити кількох авторів і як ця множинність голосів вплинула на її характер?
Дмитро Слесарєв: З Мауріціо ми зробили шістнадцять ароматів за роки співпраці, але він купив будиночок на Сицилії й вирішив відпочивати. І водночас мені самому кортіло поліфонії. У нас є «носи», які роблять по п'ятдесят тисяч ароматів, справжні майстри. Але одна людина, навіть найкраща, робить усе в одному ключі. А тут одномоментно чотири різні автори, і мені здається, нам вдалося отримати саме різноманітність звучання. Це точно не кінець. Сподіваюся, надалі буде ще ширше коло імен.
Чи сприймали ви це як своєрідний кураторський процес, коли ви не шукаєте одного парфумера, який створить усю колекцію, а збираєте різні авторські почерки навколо спільної ідеї?
Дмитро Слесарєв: Я креатор. Я придумую бренд, лінію, назви, флакони, а потім головне завдання донести парфумеру, що саме ти хочеш отримати і як за допомогою інгредієнтів передати всю філософію композиції.
Я навіть перед запуском бренду поїхав до Версаля на спеціальні курси, щоб зрозуміти, як говорити з «носами». Ми не говоримо з ними лише про формули чи інгредієнти. Більше говоримо про образи, алегорії, асоціації.
Коли я даю бриф, можу додати кілька інгредієнтів, які я чую в цьому ароматі. Можу дати кольорову палітру з Pinterest, навіть зібрати треклист під конкретну композицію. Ми задіюємо всі сенсорні канали, які можуть допомогти передати історію.
Коли аромат уже створений, наступним кроком стає його візуальна інтерпретація. Як формувалася візуальна мова M3 | myth? У який момент аромат починає підказувати колір, форму чи фактуру, і хто в цьому процесі приймає рішення?
Дмитро Слесарєв: Я не зможу це раціонально пояснити. Це просто звідкись із голови народжується. Але рішення, звичайно, приймаю я як креатор. Коли ми вже створили саму колекцію з парфумерами, виробниками флаконів, кришок, із самим ароматом, тоді я переходжу до артскладової. І тут кожен аромат уже починає диктувати свої візерунки, орнамент, колір.
Наприклад, коли ти сидиш і думаєш про Зевса, у тебе виникає цей кобальтовий, грозовий образ: блискавка, темне небо, певна концентрована сила. І коли ти починаєш це проговорювати, художник «слухає» той самий аромат.
Маріє, як ці відчуття від запаху перетворювалися на конкретні форми й образи?
Марія Василенко: Це відбувається дуже інтуїтивно. Коли я вперше відчула аромати, у мене одразу почали виникати певні форми. Спочатку це були дуже прості геометричні фігури: коло, трикутник, квадрат, різні лінії. А вже від них я починала розвивати кожен образ.
Наприклад, свіжі, різкі аромати для мене часто мають трикутну форму. Найбільш трикутним у цій колекції був Гермес. Афродіта, навпаки, відчувалася дуже округлою, так само як і Деметра. А Посейдон був ніби квадратним, але це був квадрат із заокругленими кутами. Іноді я намагалася навіть знайти цьому логічне пояснення, але остаточно раціоналізувати цей процес неможливо.
Наскільки дизайн нової лінійки народжувався вже з готової концепції архетипів, а наскільки самі аромати впливали на фінальні візуальні рішення? Де в цьому процесі закінчується задана концепція і починається інтуїція?
Марія Василенко: Мені здається, що технічного завдання майже не було. Звісно, був формат і була історія архетипів. Можна сказати, що це завдання, створене тисячоліттями.
Але самі запахи внесли дуже багато коректив. Для мене було важливо спочатку відчути аромат. Я навіть до останнього не використовувала ті зразки, які мала, щоб зберегти перше враження. І вже це перше відчуття додавало нових відтінків до образу. Наприклад, у деяких міфах Посейдон може бути досить жорстким, але тут аромат відкрив мені його інакше: більш глибоким, інтровертним, об'ємним.
А Персефона взагалі стала для мене особистим відкриттям. Я працювала над нею навесні, після важкої зими, і мене дуже зачепило це поєднання життя, смерті, виходу з Аїду, відродження природи. Я побачила в ній не лише залежну доньку чи дружину, як часто подають цей образ, а фігуру з власною владою і глибиною.
Дмитро Слесарєв: Концепція задає напрямок, але потім кожен аромат починає диктувати своє. Тому я б сказав, що це постійний діалог між задумом та інтуїцією.
Флакон M3 суттєво вирізняється від флаконів попередніх двох колекцій. Що саме змінилося і чому саме зараз?
Дмитро Слесарєв: Ми відштовхувались від власної ж колекції. У ніші прийнято, щоб флакони всередині лінійки бренду були впізнавані. У мене були ідеї зробити щось геть інше, але я вирішив зберегти власну систему. Ми взяли попередній флакон і буквально відсікли від нього частину, на це місце інтегрували новий, монументальний логотип, повз який неможливо пройти.
Вийшло асиметрично, і саме ця асиметрія додала сучасності. Кришку лишили ту саму, тільки змінили колір, щоб було видно, що це одна концепція PARFUM BÜRO | M - collections, навіть коли флакони між собою сильно різняться.
Другим рішенням стала концентрація. Замість звичної парфумованої води чи навіть парфуму ми обрали концентрацію Extrait de parfum і об’єм флакона 77 мілілітрів. Сімка дуже сильна цифра з погляду нумерології, перехідна, трансформаційна. А коли їх дві поруч, вони ніби підсилюють одна одну.
І ще однією зміною є упаковка. У першій колекції вся інформація про аромат була всередині коробки, як послання-листівка для гостя. У третій ми винесли її назовні: тепер це та сама листівка, тільки на зворотному боці, де раніше була лише піраміда нот.
У випадку з міфологічними архетипами є ризик піти в буквальну ілюстрацію, зобразити бога, його атрибути чи знайомі античні символи. Як ви шукали баланс між упізнаваністю архетипу та його сучасним прочитанням?
Марія Василенко: Мені було цікаво працювати якраз із двома системами символів: вербальною і невербальною.
Є символи, які безпосередньо пов'язані з культурним знанням: тризуб Посейдона, атрибути Гермеса, колосок тощо. Але якщо людина не знає міфології, для неї тризуб може бути просто тризубом. Тому мені було важливо додати інший рівень, абстрактні символи, які можна просто побачити й відчути. Геометричні форми, лінії, колір не потребують спеціальної підготовки.
Ми спочатку розглядали два варіанти. Один полягав у створенні для кожного архетипу власного міфологічного ландшафту. Частково ця ідея була реалізована у стенді в Мілані. Але зрештою ми пішли в абстрактніший напрям, тому що самі парфуми це абстракція. І мені цей варіант сподобався більше: орнамент може розповідати історію, але не пояснювати її буквально.
Кожен із восьми ароматів отримав власну емблему, у якій закладені його ключові сенси. Як народжувався цей знак? Що для вас було найважливішим у тому, щоб звести характер цілого аромату до одного символу?
Марія Василенко: Я починала не із символів як таких. Спочатку я дивилася на загальну форму орнаменту. Мені потрібно було створити для всіх восьми образів певну спільну систему, своєрідне сімейство.
Я починала з дуже простих речей: коло, трикутник, гостра форма, перетин ліній. Наприклад, в Аполлона мене зачепило поєднання трикутників, верхнього і нижнього. Це образ, який здається маскулінним, але водночас має багато фемінності. У Гермеса все значно динамічніше, форми розходяться в різні боки, ніби рухаються. У Посейдона з'явилися спіралі.
Тобто спочатку був не готовий символ, який я мала «призначити» аромату. Була форма, яка виникала з першого відчуття, а потім вона поступово обростала деталями й перетворювалася на орнамент.
