Українське видавництво BookChef випустило книгу «Вільна» відомої американської письменниці Гленнон Дойл. Загалом у світі книгу перекладено 10 мовами. Видання потрапило в топ-5 книг, рекомендованих професорами Гарвардського, Єльського і Колумбійського університетів для повернення внутрішнього спокою.
Книга сповнена роздумів авторки про життя і роль жінки в сучасному світі. Історія про те, як можна стати щасливішим і досягти внутрішньої гармонії, якщо відмовитися від стандартів, які нав’язує суспільство.
«Вільна» вказує читачеві шлях до розуміння багатьох важливих речей. На думку авторки, відповідальна мати — не та, яка повільно вмирає за своїх дітей, а та, яка показує їм, як жити повноцінно. Сила й функціональність сім’ї залежать не від її структури, а від здатності кожного члена родини бути залученим у спільне життя. А кожен із нас має право жити, довіряючи насамперед собі, встановлюючи власні межі й роблячи вчинки за своїми, а не нав’язаними оточенням принципами.
Після довгих років у шлюбі Ґленнон усвідомила, що живе не своїм життям і що стереотипи, які нав’язує суспільство, не дають їй змоги бути тією, ким вона є насправді. Для Ґленнон переломним моментом стала зустріч із її майбутньою дружиною Еббі. На власному досвіді авторка доводить: зараз саме час усвідомити, що жінки вільні мати який завгодно вигляд і бути ким завгодно. Що відчути радість і щастя може кожна жінка, варто тільки припинити підлаштовуватися під очікування інших і почати дослухатися до внутрішнього голосу.
Ми обрали 15 життєстверджуючих цитат, які надихнуть вас на читання книжок (або на переосмислення свого життя загалом):
***
Моральна вісь нашого життя хилиться в бік його сенсу — особливо якщо ми самі щосили схиляємо її в цей чортів бік.
***
Прокласти свій шлях майже неможливо, якщо ступати весь час по чужих слідах.
***
Однак бунт — це така сама клітка, що й покора. І те, і те спонукає жити, оглядаючись на чужий шлях, а не шукати свого власного. Свобода не в тому, щоб бути за ідеал чи проти нього, а в тому, щоб творити своє існування з чистого аркуша.
***
Якщо вам незатишно, якщо ваше життя сповнене глибокої муки, гніву, туги чи спантеличення, це не означає, що у вас є проблема. Це означає, що у вас є життя. Бути людиною складно не тому, що ви живете неправильно; вам складно саме тому, що ви живете правильно. Вам не вдасться спростувати той факт, що людське буття складне, але вам треба спростувати той забобон, що воно має бути легким.
***
Адже люди, які щось уміють, — це люди, які колись упали, обтрусились і пішли далі. Люди, які щось уміють, — це люди, яким було боляче і які вміють співчувати тим, кому боляче. Люди, які щось уміють, — це люди, які зробили висновки зі своїх помилок, коли зіштовхнулися з їхніми наслідками. Люди, які щось уміють, — це люди, які навчилися перемагати зі скромністю і програвати з гідністю.
Наш припис призвів до того, що ми вкрали в дітей саме те, що допоможе їм стати сильними, — складнощі.
***
Я не відала, доки ця жінка мені не сказала, що всі почуття для того, щоб їх почути. Не відала й того, що відчувати потрібно усе. Я вважала, що треба почуватися щасливою. Я думала, що щастя — це те, що треба відчувати, а біль — це те, що треба виправляти, тамувати, уникати, ховати й ігнорувати. Я гадала, що моє життя стало складним, бо в якийсь його момент я звернула не туди. Я переконала себе, що біль — це слабкість і я мушу його просто проковтнути. Та що більше болю я ковтала, то більше їжі потребувала, щоб його заїсти, і більше випивки — щоб запити.
***
Можливо, уява — не те, куди ми тікаємо від реальності, а місце, де ми згадуємо про неї. Можливо, щоб пізнати первинний сенс нашого життя, родини та світу, потрібен не фізичний, а внутрішній зір. Уява — це те, з чого зароджуються і особисті, і світові революції.
***
Життя нашого внутрішнього світу змінює наше оточення. Та от де притичина: старе не зруйнуєш — нове не збудуєш. Щоб розчистити місце для нового, треба спалити старе. Треба рішуче іти за своєю правдою і тільки за нею. Треба усвідомити одне: якщо нашій внутрішній правді заважає певне уявлення, певна структура родини, певний бізнес, певна релігія, певний устрій — кожну заваду варто перетворити на попіл, і зробити це необхідно було ще вчора.
***
Я спалила припис, який визначає самозречення як вершину жіночності, але спочатку я пробачила собі за те, що так довго вірила в цю брехню. Я зреклася себе заради любові. Мене переконали, що жінка виявляє любов до партнера, родини й суспільства тільки тоді, коли втрачає себе у служінні їм. Бажаючи їм прислужитися, я зробила і собі, і світу ведмежу послугу. Я побачила, що стається зі світом і зі стосунками, коли жінка стає німою, покірною, тихою, зіщуленою прислугою. Саможертовні жінки створені для ефективного суспільства — але не для прекрасного, справжнього і справедливого. Коли жінки втрачають себе, світ втрачає свій орієнтир.
***
Я віддала вогню припис, який передбачав, буцім відповідальне материнство скидається на мучеництво. Я стверджую, що призначення материнства — стати не мученицею, а моделлю для наслідування. Мені довелося розучитися бути матір’ю, яка повільно вмирає в ім’я дитини, і навчитися бути матір’ю, відповідальність якої полягає в тому, щоб показати дітям, як можна буяти життям.
***
Я припинила слідувати ідеї, буцім щасливий шлюб — той, що триває аж до смерті, хай навіть він поступово вбиває когось із подружньої пари, якщо не обох. Перш ніж скласти обітницю вірності іншій людині, я маю дати обітницю вірності собі — обітницю, що не зраджу собі. Більше ніколи. Я є у себе, ми разом до самої смерті. Нехай у нас не буде більше нікого, головне — що ми лишимося одна в одної. Я розучилася бути жінкою, яка вірила, що має знайти свою половинку, коли усвідомила, що народилася цілісною.
***
Бути сміливим не означає робити щось попри страх. Бути сміливим означає жити у згоді із внутрішнім «я». Бути сміливим означає зазирати у себе в моменти сумніву, радитися із власним знанням і висловлювати свої бажання. Наше знання специфічне, інтимне, постійно змінне — так само й наша сміливість. Стороння людина не може судити, чи ми сміливі. Інколи сміливість виявляється в тому, щоб не зважати на звинувачення в боягузтві. Інколи — у тому, щоби підвести усіх, окрім себе.
***
Це «знання» за межами мови і над нею, тож у мене немає мови, якою я могла б перекласти його для інших. Воно не пояснює себе мені через слова, відповідно і я відмовилася від слів, якими мушу пояснювати себе світові. Це найреволюційніший крок із тих, на які жінка може піти: робити своє, крок за кроком, не чекаючи на дозвіл і не дбаючи про пояснення. І цей спосіб життя надихає.
***
Наші глибинні бажання мудрі, справжні, красиві, вони — те, що ми можемо собі подарувати, не йдучи проти свого знання. І здійснення глибинного бажання завжди повертає нас до цілісності. Якщо ваше бажання викликає у вас внутрішній спротив — пірнайте глибше. Слухайте себе. Треба просто зануритися глибше.
***
Світу не бракує жінок, які втратили себе. Світу бракує жінок, які віднайшли себе. Жінок, які витруїли з себе чужі приписи й живуть тільки своїми. Жінка, яка себе віднайшла, має достатньо знання і довіри до себе, щоб говорити і діяти так, як вона вважає за потрібне. Решту вона віддає на поталу вогню.
***
Читайте также: Пополняем библиотеку: Топ-5 нон-фикшн книг о самом актуальном