Анна Гадецкая, искусствовед
О Хильдегарде Бингенской
«Человек — это микрокосм, которому важно развивать гармонию вокруг себя и быть в гармонии со Вселенной», — эти слова принадлежат Хильдегарде Бингенской — философу, теологу, поэту, лингвисту, аббатисе и кулинару. Родилась в Средневековье, в 12 веке. Она создала лексикон из 920 новых слов, который назвала «язык неведомый». Также Хильдегарда является первым композитором в истории всей музыкальной культуры, потому что она писала авторские сочинения, что было невозможно в то время, поскольку музыка была не авторской. Автором всех композиций в 12 веке был — Бог. Хильдегарда была одной из первых женщин, которая сформулировала сущность женского оргазма.
О прециозницах, или Философия галантного отказа
В эпоху Людовика ΧIII возникают аристократичные женщины, которые понимают, что от способа их досуга, от способа их коммуникации зависит их реализация. Они создали салоны, которые вошли в историю как салоны прециозниц. Первая из них была маркиза де Рамбуйе, которая создает академию искусств и наук. В чем была философия прециозниц: общение между полами заключалось в ролевой игре. Для того чтобы утончить свой вкус и ум, выбирали роль из прошлого, например греческих мифологических героев, и дальше в напряжении этой игры строились взаимоотношения с мужчинами. Девушки вызывали чувство симпатии и, доводя мужчин до состояния, когда счастье возможно и когда наставал момент сказать мужчине «да», этого «да» никогда не говорили. Прециозницы таким образом продлевали удовольствие от общения, развивая то, чем так ценна французская культура, — интеллектуальную игру.
Вывод: Искусство всегда стоит выше гендера, потому что оно обращается к личности, а личность — универсальна.
Дарья Лосева, молекулярный биолог, генетик
О выборе
Выбор, который мы делаем, возможно, вместо нас делают наши гены. И то, сколько чашек кофе вы выпили и съели ли вы утром шоколадку, вполне может быть продиктовано вашей биологической потребностью и генетическим разнообразием.
О ген авантюризма
Когда произошла мутация в гене DRD 4, нашим предкам стало мало места в Африке, они решили перемещаться по всей земле. Интересно то, что природный отбор действует и в наше время, потому, например, в Америке этот ген DRD 4, ген авантюризма, представлен намного шире.
Генетическая несовместимость
Не от каждого партнера можно получить потомство. Генетическая несовместимость создана для того, чтобы женщины и мужчины выбирали как можно больше разных партнеров. Это все делается для того, чтобы произошла та самая мутация, которая позволит достигнуть чего-то лучшего и большего как вид в целом.
Как повлиял выбор партнера прародителей на нас
Наша прародительница, условно Оля, выбирала сильных и выносливых мужчин. Потому что выживет тот, кто будет защищать семью и приносить добычу. Однако гены, которые отвечают за силу и выносливость, имеют обратную сторону медали. Они же отвечают за риск развития сердечно-сосудистых заболеваний. В наше время это привело к тому, что многие сильные мужчины подвержены сердечно-сосудистым заболеваниям. Теперь инфаркт миокарда в 30-40 лет — это, к сожалению, норма. Условный Коля, наш прародитель, в свою очередь, выбирал округлых женщин, клетки которых могут накопить больше жира. Это было логично, когда не было еды, но сейчас, когда еда в изобилии, этот ген повышает риск развития диабета. Выбор наших прародителей повлиял на показатели смертности от сердечно-сосудистых заболеваний и диабета, а они, как известно, сейчас на первом месте.
О гене агрессии
Есть такой ген MAO-A, у мужчин вариант этого гена проявляется в том, что у них повышенная агрессивность. В условиях, когда нужно прогонять остальных гоминидов и завоевывать аудиторию, это хорошо. А в наше время это проявляется в том, что у всех серийных убийц был найден этот порядок гена. В более легкой форме он заключается в том, что эти мужчины более экспрессивны: берут кредиты и не хотят их потом возвращать. Мне кажется, что агрессии в мире становится меньше, потому что женщины начали выбирать мужчин без кредитов, а следовательно, больше эмоционально стабильных.
Мы разные, но наша сила во взаимодействии
Мы достигаем гораздо большего, когда женщина и мужчина взаимодействуют друг с другом. Потому что мужской мозг больше ориентирован на решение логических задач, а у женского больше развито абстрактное мышление. Разная гормональная система приводит к тому, что мужчины лучше переносят резкий, быстрый стресс, например, если кто-то нападает или падает дерево. А женщины, в свою очередь, лучше реагируют во время длительного стресса: изменение климатических условий, беременность, ледниковый период. Разные векторы развития позволяют нам достичь быстрее большего.
Высшие цели человечества
Задача человечества сейчас заключается не в том, чтобы приумножить количество людей, а задача состоит в том, чтобы развивать медицину, бороться с онкологией, для того чтобы у нас появилась возможность заселять другие планеты. Нам необходимо развивать технологии. Теперь женщины для размножения выбирают сапиосексуалов — людей, которых возбуждает не физическое тело, а интеллектуальные способности.
Вывод: Выбор, который мы делаем, влияет на сотни лет вперед, и то, какими вопросами вы сейчас задаетесь: как заселить мегаполис на Марсе или из чего сварить борщ, — будет влиять на то, чего человечество достигнет в целом.
Ірина Славінська, журналіст
Про українське суспільство
Українське суспільство — сексистське, і цю тезу можна сформулювати м’якше, наприклад, що в Україні є проблема з дотриманням персональної дистанції або що в Україні є проблеми з солідарністю. Але є люди, які допомагають нам з цим впоратись, — це наші посестри. Я хочу говорити про сестринство і солідарність. Я знаю, що був такий момент в кожної з вас, коли ви зустріли ту саму жінку, з якою можна випити кави, але й так само подзвонити серед ночі, якщо ви зазнали домашнього насильства. Або та, яка погодиться посидіти з вашими дітьми. Сестринство — це те, що робить дива.
Про Ольгу Кобилянську та Лесю Українку і їх приклад сестринства
Повернемось у минуле і згадаємо Ольгу Кобилянську та Лесю Українку — це приклад неймовірного сестринства. Ці дві жінки зробили дуже багато для того, щоб ми мали мову, якою ми говоримо. Вони обидві дозволили українській літературі зазвучати голосом освіченої, інтелігентної міської жінки. Їхню мову я використовую, коли промовляю до вас.
Приклади сучасного сестринства
Перший приклад — проект, направлений на посилення участі жінок у політиці. Це проект американський, прикро, що такого нема в Україні. Це сайт, який називається Emily’s List. Це сайт спільнокошту, crowdfunding’у, створений на підтримку жінок-депутаток від Демократичної партії, котрі балотуються на різних політичних рівнях. Цей сайт дозволяє, як у Facebook, прочитати профайли з біографіями та політичними платформами жінок, котрі балотуються на різних політичних рівнях, і ви можете зробити внесок на підтримку цих кандидаток. У США це дуже важливо, адже там є традиція прозорої підтримки, прозорого фінансування політичних кампаній. Там звітують про свої витрати. Тому для будь-якого виборця важливо знати, на що витрачаються гроші, як вони витрачаються. Там це дуже важливо, адже це дозволяє посилити видимість жінок у політиці.
Про сексистське вживання слів
24 серпня 2015 року. День незалежності України та день старту нашої нової поліції. Ви пам’ятаєте цей день, коли така потрібна реформа запустилася по всій Україні? На Софіївській площі у центрі Києва перша порція нових поліцейських прийняли присягу. І тоді Ека Згуладзе, що провела цю чудову реформу, якою відповіла на запити великої кількості українців, від присутніх на площі владних мужів отримала футболку із написом: «Берегиня поліції». Чому там не було написано «Лідерка поліції», «Очільниця поліції», «Творчиня поліції», «Лідерка», «Директорка» чи багато інших лідерських слів? А тому, що «Берегиня» більш комфортно вписується у рамки традиційного українського суспільства, котре досі бачить лідерство і політику як нежіночу справу. «Але що не так із берегинею?» — можете запитати ви. Із берегинею все не так. Берегиня — це слово із вокабуляру сімейного. Берегинею називають матір, котра дбає про велику сім’ю і розуміє потребу кожного. Але чи берегиня створює нову правоохоронну систему? Я в цьому зовсім не впевнена. Я переконана, що можна знайти інші слова.
Про проект «Спитай жінку»
Другий приклад, вже з моєї журналістської роботи. Це проект «Спитай жінку». Це база даних, котра була створена кампанією із боротьби з сексизмом в медіа і політиці. Ця кампанія називається «Повага». І мені випала честь долучитися до цієї кампанії в ролі координаторки. І база даних «Спитай жінку» є відповіддю на дуже великий суспільний запит, щоби в наших медіа з’явилося більше нових облич, зазвучало більше нових голосів, зокрема жіночих голосів. Кампанія боротьби з сексизмом у медіа та політиці «Повага» у листопаді 2015 року запустила процес збору анкет, які заповнили наші колеги-журналісти та журналістки, експертне середовище, які пропонували якісних фахівчинь. І в лютому 2016 року ця база вже була надрукована. На сайті povaga.org.ua доступні три сотні імен якісних експерток. Ви можете вивчити їх біографію, можете ознайомитися з їх сферою експертизи і написати кожній листа.
Про солідарність та взаємодопомогу
Коли ми солідарні, коли ми працюємо пліч-о-пліч, ми можемо досягнути великих речей. І добре було би, якби в нашій боротьбі з’явилися і побратими. Згадайте про ваших власних сестер, племінниць, доньок. Чи готові ви до того, що вони будуть отримувати 70 копійок за ту роботу, за яку їхні однокласники або колеги в дитячому садочку в майбутньому отримуватимуть одну гривню. В Україні в середньому різниця в оплаті чоловічої і жіночої праці складає 30 %. Це несправедливо. Це прямий наслідок того, що жінки недостатньо видимі і в медіа, і в політиці, і в бізнесі, а також в інших галузях. І якщо ми будемо разом боротися, ми могли би це змінити.
Висновок: Прості речі міняють життя. Можливо, тут сьогодні, цього дня, кожна з нас почне власну історію сестринства і взаємодопомоги іншим жінкам. Я про це мрію. Як в тому романі, який ми з ліхтариком всі в дитинстві читали: «Одна за всіх — і всі за одну».
Чигир Александр, психотерапевт
О возрасте женщины и её восприятии себя
Хочу поговорить о переживании возраста женщиной, про то, как она себя чувствует и ощущает в разные периоды своего развития. У нас в обществе пропагандируется культ молодости. В процессе взросления женщины замечают в себе какие-то изменения, и эти изменения не всегда нам нравятся. В Украине нет адекватной модели старости. Давайте даже вспомним ваших бабушек, я думаю, что я не ошибусь, если скажу, что это женщина в платке, которая ведет скромный стиль жизни. Это тот образ, который мы усваиваем с самого детства, и именно так мы видим свою старость. Конечно, многие женщины сопротивляются этому, чтобы как можно дольше не попадать в это состояние. Но если бы ваши бабушки выглядели так, вам бы не было так страшно стареть. Потому что в этом возрасте можно проживать гармонично, счастливо и удовлетворенно.
Об этапе инициации из девочки в девушку
Возраст — это то, что у нас в голове. Много разных психологических исследований подтверждает этот тезис. Про то, что мы сами вокруг себя формируем, то, как мы себя чувствуем. Основная проблема связана с тем, что девочка, девушка не проходит необходимый этап инициации, который она должна проходить в своей жизни. На первом этапе этого процесса девочка превращается в девушку. На физиологическом уровне это происходит тогда, когда у девушки начинается менструальный цикл. На психологическом уровне это происходит приблизительно в этот же период.
О роли матери в процессе инициации
Трудно переоценить роль матери в этом процессе, именно она может объяснить девочке, что с ней происходит, она может поддержать, она может объяснить, что будет происходить с ней дальше. А теперь давайте предположим, что мамы не было рядом, или она недостаточно поддерживала свою дочь, или она сама не прошла этот этап инициации в своей жизни и неосознанно сопротивляется тому, чтобы её дочка взрослела.
Об этапе инициации из девушки в женщину
Когда девушка превращается в женщину, важно, чтобы появился рядом партнер, который также развивается, который также проходит этап своей инициации. Поддерживая друг друга и развивая, они помогают друг другу переходить на новый этап в своей жизни. Кроме того, мы знаем, что в этот же период, после 30 лет, наступает пик сексуальной активности женщины, он длится от 30 до 40 лет.
О сепарации от родительской семьи
Еще очень важный момент в этом процессе — это сепарация от родительской семьи. Человек не может быть взрослым, если он продолжает зависеть от мнения старших. Кстати, деньги очень часто становятся психологической пуповиной, при помощи которой родители могут держать своих детей на поводке. Если физиологически при рождении нам пуповину перерезает врач, то психологическую пуповину человек может перерезать себе только сам. Только сам он может отделиться, отойти и сепарироваться.
Об этапе инициации из женщины в бабушку
Следующая фаза — наша женщина превращается в пожилую женщину. Либидо женщины постепенно начинает угасать, и она переходит на эту новую фазу. Идеальная бабушка мне представляется, например, короткостриженой, седой женщиной в стильном костюме и с активной личной жизнью, может быть с какими-то проектами, с молодыми людьми вокруг нее. Также она может быть тем человеком, который печет пирожки и всегда рад меня видеть, но это всегда будет ее выбором, она сама выбирает, кем ей дальше быть. У нее сохраняются гармоничные отношения с ее партнером, она продолжает вести сексуальную жизнь. Другое дело, когда такая женщина панически избегает того, чтобы ее называли бабушкой, довольно странно, когда человек не принимает свою естественную социальную роль. И если вдуматься, что значит слово бабушка, — это всего лишь женщина, у которой есть внуки. Мне кажется, что человек, у которого адекватный образ себя, который принимает себя, он не будет сопротивляться тому, чтобы его называли бабушкой. У нее есть хорошее понимание себя, и она точно знает свою силу.
Вывод: Если женщина точно знает, что она хороша, если она уверена в себе и хорошо осознает себя, ей не так уж и важно, что будут говорить про нее другие, она всегда ориентируется на себя.
Надія, підприємець, піар-спеціаліст
Про жіноче питання
Коли кожен з нас думає над жіночим питанням, то в голові виникають картинки з минулого: суфражистки, феміністки, активні жінки з минулого століття: Fight for your right, в довгих спідницях. Наша свідомість сприймає це як доконаний факт. Здається, що все вже відвойовано. Ми народилися у вільній країні з правом голосу, правом вибору. Але якщо копати глибше, відкриваються нові факти, які мене вражають, надихають і дають розуміння, як з цим жити далі. Насправді право голосу ми здобували все минуле століття. Це були суцільні coming out’и країн, які давали жінкам право голосу.
Права жінки у світі
Але глобально ситуація з правами жінок у світі хороша. Є всього три країни, в яких жінка поки не може голосувати, не має рівних прав на дитину при розлученні з чоловіком і різних соціальних дотацій. Це Іран, Сомалі і Судан. Ми прекрасно розуміємо чому, але боротьба триває.
Глобальна ситуація радує. Права відвойовані — настав час їх використовувати. Ми живемо в фантастичний час — час можливості для жінок. Тому що дами в довгих спідницях зробили багато роботи для того, щоб ми могли зараз тут з вами сидіти.
Про фемінізм
Для мене фемінізм і жіноче питання — це не про дискримінацію нас чоловіками, принаймні в Україні, а про дискримінацію нас самими жінками, про невміння нами користуватися тими правами і здобувати можливості, бути сміливими на цьому шляху.
У феміністок є термін «жіноче питання на часі». Воно дійсно на часі. Світ дуже активний в цьому. Світові лідери повсюди висловлюються з приводу жіночого лідерства і жіночих прав. Я думаю, в 2017 році відбудуться визначні зміни. Хілларі Клінтон стане президентом наддержави, Тереза Мей стане прем’єром Великобританії, в наступниці Ангели Меркель також готують жінку — чинного міністра оборони. Уявіть собі, три жінки на чолі супердержав. Це дуже позитивні приклади, які будуть бачити і в Ірані, і в Судані, і в Сомалі. І тоді ситуація буде змінюватися.
Фемінізм в минулому
Але сам термін «фемінізм», на мою думку, в минулому, тому що він об’єднує надзвичайно велику кількість рухів, ідеологій, напрямків боротьби за жіночі права: від радикального до гламурно-державного. Тому я візьму на себе сміливість висунути іншу тезу. На мою думку, сам термін «фемінізм» в минулому. Зараз час жіночого лідерства і жіночого питання. Жіноче питання на часі, а фемінізм в минулому. Це питання комунікації.
Чому жінки в Україні є об’єктом вибору?
Станом на зараз жінка в Україні є об’єктом вибору. Не суб’єктом, а об’єктом. Особливо в питаннях шлюбу, питанні, коли вступати в шлюб, коли народжувати дітей. Більшість з нас відчувають тиск з цього приводу. Мені 32, я неодружена і поки що не маю дітей. Я відчуваю тиск з цього приводу, не дивлячись на свою прогресивність і всі посади, які я обіймала. Чому ми є об’єктом? Тому що у нас всіх разом з чоловіками відбулось негативне заміщення поняття «призначення людини» на поняття «роль людини». Я фантастично рада жити в цей час на планеті, коли я не відчуваю насправді жорсткої дискримінації.
Про призначення та ролі жінки
Призначення в людини є одне — це вставати зранку і розуміти навіщо. А ролі в нас різні. Ролей є багато. Особистісні ролі — всі ми когось граємо: стерву, мати Терезу, керівника, підлеглого. Ролі є сімейні. Ролі є соціальні. Ролей багато. Але в жінок відбулося важливе заміщення. Роль матері — прекрасна, важлива, фантастична роль, але вона стала нашим єдиним призначенням. Я схиляюсь перед материнством. В мене ще немає дітей, і я дуже хочу їх в майбутньому. Але це роль. Це фантастична роль, але не призначення. Я думаю, що сум в очах жінок старшого віку пов’язаний з тим, що їх нереалізоване призначення стукає зсередини і дає про себе знати у вигляді депресій.
Мультизадачність жінки
Природа паралельно до функції дітонародження дала нам фантастичний компенсаторний механізм. Науково доведено, що жінка володіє дуже цікавим механізмом, якого немає в чоловіка, — це мультизадачність. Природа дала жінці можливість бути матір’ю і розкривати своє призначення автоматично. Є один не надто добрий момент в мультизадачності. Мультизадачність прекрасна, але вона виснажує вашу психіку, організм, серце. На це потрібно багато енергії. І тут теж є хороша новина. Мультизадачність в розкритті свого призначення в поєднанні з соціальними ролями можлива тоді, коли жінку підтримує оточення, коли її підтримують близькі, включно з чоловіками.
Про мультизадачність в синергії з чоловіками
Для мене жіноче питання не про боротьбу, не про ліфчики догори. Для мене жіноче питання — це питання синергії. Ми — жінки і чоловіки — будемо щасливі тоді, коли будемо допомагати розкривати призначення одне одного. Це і є простий і гармонійний фундамент до хорошого і щасливого життя, до планетарних змін. Це звернення в першу чергу до чоловіків. Допомагайте нам розкривати наше призначення так само, як ми допомагали вам дві тисячі років календарної історії.
Висновок: Ці дива можливі тоді, коли буде більше комунікації. По жіночому питанню достатньо просто почати діалог. І найперше — з чоловіками. Почати говорити не про розпродажі, не про буденне і навіть не про посуд. Ми маємо бути відверті в своїх почуттях, в своєму дискомфорті. Ми маємо говорити зі своїми коханими, братами, колегами — це відкриває ключі до гармонії і порозуміння. Починаючи від побуту, закінчуючи такими речами, як феномен «Я не боюсь сказати», який відбувся у всьому світі і зараз в Україні. Більше комунікації. І все у нас буде добре.
