Цього березня виповнюється 163 роки з дня народження видатного живописця Миколи Пимоненка — однієї з видатних фігур українського мистецтва. Його твори стали відомими завдяки майстерним сценам, що здатні переносити в народні життя, культуру та історію українців, в такі, якими вони були наприкінці XIX і на початку XX століть.
Микола Пимоненко народився на околицях Києва в небагатій міщанській родині. Його батько мав власну іконописну майстерню, тож художник із дитинства був занурений у мистецтво, допомагаючи з сімейним ремеслом. Творчий талант хлопця помітив видатний український майстер реалізму Микола Мурашко, що, дозволивши навчатися йому безплатно, зробив хлопця своїм учнем. Згодом Микола Пимоненко вступив до Петербурзької Академії мистецтв, де його твори були відзначені двома малими й однією великою срібною медаллю.
А втім, через відсутність коштів і погане здоров'я, не закінчивши навчання, художник був змушений повернутися до України. Там він сам розпочав власний викладацький шлях у межах Київської рисувальної школи та Київського політехнічного інституту. Казимир Малевич, визначний авангардист, котрий також навчався в Київській рисувальній школі, писав: «Я їду до Києва. Знайомлюсь з Пимоненком. Велике враження справили на мене його роботи. Багато мольбертів, на кожному картина, яка зображає життя України».
У 1893 році за сприяння Іллі Рєпіна Микола Пимоненко приєднався до Товариства пересувних художніх виставок, реалістів, що зверталися у своїй творчості до тем народного життя, природи. Це був і провідний лейтмотив доробку митця, котрий змальовував сцени побутового життя українців, їхні традиції, відштовхуючись від реалій свого сьогодення та походження. Його Україна — лірична та пасторальна із зустрічами закоханих в ошатному національному строї, зображенням збирання жнив, Великодня й колядок, а також міського середовища.
Творчість Миколи Пимоненка за його життя отримала міжнародне визнання. Картину митця «Гопак» представили на паризький експозиції в Салоні Товариства французьких художників, а згодом її придбав Лувр. На виставці Товариства мюнхенських художників полотно «Страсний четвер» розмістили в престижному просторі — першому залі Палацу мистецтв. Художник також експонувався в Лондоні, Римі й Берліні.
Популярність ідилічної творчості Миколи Пимоненка серед широкої публіки була значною. Картину «Додому» навіть помістили на етикетку горілки без відома художника, що призвело до судової справи. Нині частина картин Миколи Пимоненка зберігається в Національному художньому музеї України. У 2006 році його робота «Продавщиця полотна» пішла з молотка за 160 тисяч доларів.
Після смерті митця Ілля Рєпін написав: «Помер наш товариш Микола Корнилович Пимоненко. Яка втрата для “Пересувної”. Він був істинний українець; не забудеться краєм за свої правдиві й милі, як Україна, картини та живі картинки…».
Нижче L’Officiel Online зібрав 10 творів Миколи Пимоненка, що ілюструють його мистецьку спадщину.
«Різдвяні ворожіння» (1888)
«На Дніпрі» (1906)
«Ранок Христового Воскресіння» (1891)
«Колядки»
«Київська квіткарка» (1908)
«Праля»
«Жертва фанатизму» (1898)
«Побачення» (1905)
«Перед грозою» (1906)
«Весілля в Київській губернії» (1891)
Читайте також: Маестро світла: визначний живописець Архип Куїнджі — у 10 роботах