Бібліотека 7L, заснована Карлом Лагерфельдом в 1999 році та нині курована CHANEL, представила селекцію книг для літнього читання. Більше про видання, які ввійшли в добірку, розповідає редакція L’Officiel Online.
We Were Forbidden, Жаклін Арпман
Бельгійська письменниця й психоаналітикиня Жаклін Арпман, найбільш відома за книгою «Я, яка ніколи не знала чоловіків», перекладена українською в 2025 році, представила збірку We Were Forbidden, до якої увійшли три повісті. У центрі кожної історії — жінки, які опиняються в замкнених системах із жорсткими правилами: постапокаліптичному світі, релігійній школі в Касабланці 1940-х років і буржуазному шлюбі без кохання. Через різні сюжети Арпман досліджує одну з ключових тем своєї творчості — непокору як природний людський інстинкт і прагнення відстояти право на власну свободу.
When You See My Mother, Ask Her to Dance, Джоан Баез
Американська фолк-співачка та громадська активістка Джоан Баез опублікувала власну поезію у збірці When You See My Mother, Ask Her to Dance. Книга, що вийшла у 2024 році, відкриває маловідому сторону її творчості: десятиліттями Баез писала вірші, але зберігала їх лише у записниках і на окремих аркушах. До видання увійшли автобіографічні тексти про дитинство, родину, молодшу сестру Мімі, а також спогади про людей, які стали частиною її життя й культурної епохи, зокрема Боба Ділана, Джуді Коллінз та інших відомих імен.
«Записки в узголів’ї», Сей Шьонаґон
«Записки в узголів’ї» Сей Шьонаґон — один із найвизначніших творів японської літератури доби Хейан, написаний понад тисячу років тому, який і до сьогодні захоплює читачів сучасністю спостережень. Авторка, яка служила придворною дамою імператриці Фудзівара но Тейші, створила не стільки щоденник, як ранній зразок жанру дзуйхіцу — вільної прози, що поєднує особисті роздуми, замальовки придворного життя, поезію та філософські спостереження.
The Lives of Lee Miller, Ентоні Пенроуз
Модель, фотографка, воєнна кореспондентка — життя Лі Міллер не вміщується в одну біографію, що й підкреслює її син Ентоні Пенроуз у книзі The Lives of Lee Miller. Простежуючи шлях від глянцевих обкладинок і співпраці з Ман Реєм, з яким Міллер розробила техніку соляризації, до документування звільнення Парижа та жахів концтабору Дахау, автор показує різну Міллер. Видання доповнюють знакові фотографії, зокрема портрети Пабло Пікассо, Макса Ернста та Жоана Міро, а сама книга стала основою для фільму Lee (2023).