Раніше ми асоціювали поняття швидкого ритму життя з персональною щоденною завантаженістю – розплановані години, перманентні дедлайни, потреба в досяганні нових кар’єрних та особистих вершин. У такому випадку психологи радили сповільнюватися, проживати емоції та не нехтувати лінивим відпочинком.
Проте відчуття швидкоплинності може формуватися за ширших обставин, ніж розпорядок дня, тижня чи місяця. Останніми роками в суспільстві сформувалася глобальна тенденція до поспіху, що особливо помітно напередодні свят. Чи винні в цьому маркетингові компанії та бренди, до чого тут дофамін та чи треба взагалі з цим боротися, розмислює редакція L’Officiel Online.
Культура швидкого споживання поступово змінює не лише наші звички, а й саме відчуття часу. Ми дедалі частіше купуємо невеликі речі, які не завжди є необхідними, проте дають короткочасне задоволення. Для брендів це означає потребу постійно створювати нові приводи для покупок. Звідси й ранній початок святкових кампаній: уже в жовтні та листопаді магазини наповнюються різдвяним декором, подарунковими наборами та тематичними колекціями. Подібна логіка працює і з іншими календарними подіями та сезонами — літні колекції з'являються задовго до спеки, а товари до Дня святого Валентина починають просувати ще на початку року.
У цієї стратегії є психологічне підґрунтя. Очікування свята пов'язане з роботою дофамінової системи мозку, яка бере участь у формуванні мотивації та передчутті винагороди. Ми можемо отримувати задоволення не лише від самої події, а й від думок про неї: вибору подарунків, планування зустрічей, пошуку святкового одягу. Саме тому підготовка часом стає не менш емоційно насиченою, ніж свято. І маркетинг добре використовує цю особливість.
Однак постійне перебування в режимі передчуття має і зворотний бік медалі. Коли одна подія змінюється іншою, а між ними майже не залишається простору для звичайного життя, ми ризикуємо втратити відчуття стабільності. Очікування нових вражень, покупок і приводів для радості може створювати додаткове емоційне навантаження.
Ще один аспект — поступове знецінення самої події через її передчасну присутність у повсякденному житті. Коли різдвяні атрибути з'являються за два місяці до грудня, свято перестає бути окремою датою та перетворюється на тривалий комерційний сезон. Ми встигаємо звикнути до його візуальних символів, ще до того, як настане час справді святкувати.
Так, планування подорожі, пошук подарунків або прикрашання оселі заздалегідь можуть приносити щиру радість. Питання радше в тому, чи маємо ми можливість самостійно визначати темп підготовки, чи за власною волею ми підлаштовуємося під календар рекламних кампаній, розпродажів і нових колекцій. Адже іноді достатньо дозволити подіям відбуватися у своєму часі, не намагаючись прожити їх наперед.