Ще недавно молодь жила за принципом «швидше, більше, продуктивніше»: будувати кар’єру, оптимізувати час, постійно розвиватися та встигати все. Тепер у соцмережах набирає популярності протилежна філософія — nonna-maxxing, або «бабуся-максимізація».
Поява nonna-maxxing стала своєрідною реакцією на культуру постійної зайнятості. Протягом останніх років молодим людям активно продавали ідею, що кожну вільну хвилину потрібно використовувати з користю: слухати подкаст під час прогулянки, займатися спортом, планувати день і постійно працювати над собою.
Однак така модель життя має зворотний бік. Вигорання, цифрова залежність і відчуття, що людина постійно кудись не встигає, змушують частину покоління Z шукати інший ритм.
Саме тут і з’являється slowmaxxing — свідоме уповільнення життя. А nonna-maxxing можна назвати його більш конкретною та ностальгійною версією.
Образ італійської бабусі особливо приваблює молодь. Це людина, яка нікуди не поспішає, готує їжу з простих продуктів, довго сидить за столом із близькими, займається хатніми справами та отримує задоволення від звичайних речей.
У соцмережах цей образ романтизують: довгі обіди, домашня паста, свіжа випічка, сад, чашка чаю вранці, книги та вечори без нескінченного скролінгу.
Для покоління, яке виросло зі смартфоном у руках, така повільність виглядає майже екзотичною. Це не сувора система правил, а радше набір повсякденних звичок: готувати їжу самостійно замість постійного замовлення, пекти хліб, печиво чи пироги, займатися в’язанням, шиттям або вишивкою, вирощувати квіти, овочі чи зелень, читати книжки замість безкінечного скролінгу, збирати пазли, вести паперовий щоденник, проводити час із друзями та родиною за спільною їжею, влаштовувати повільні ранки без поспіху, залишати частину дня без телефону та інших цифрових стимулів.
Це не буквальне копіювання життя бабусь. Швидше, молоді люди забирають із цього способу життя те, чого їм бракує сьогодні: тишу, прості заняття, фізичну присутність і відчуття часу.
Популярність nonna-maxxing багато в чому пояснюється втомою від цифрового середовища. Постійні повідомлення, короткі відео, новини та алгоритмічні стрічки створюють відчуття, що мозок ніколи не отримує повноцінної паузи. Тому звичайні заняття, які раніше здавалися буденністю, сьогодні сприймаються як своєрідна розкіш. Приготувати вечерю протягом години, вийти в сад, почитати книжку чи просто випити чай без телефона — для когось це вже свідомий спосіб відновитися.
Nonna-maxxing не означає відмову від кар’єри чи сучасного життя. Його суть радше в тому, щоб перестати сприймати продуктивність як головний критерій успішного дня. У цьому і полягає парадокс тренду: покоління Z використовує мову інтернету та термін «-maxxing», який буквально означає максимізацію, щоб популяризувати протилежне — менше поспішати, менше споживати контент і більше часу приділяти простим речам.