Україна давно присутня у світі значно ширше. У музеях Нью-Йорка й Парижа, на вулицях Відня та Лісабона, у парках Вашингтона й Копенгагена, у бібліотеці Флоренції та навіть у соборі Святого Петра у Ватикані є речі, які розповідають українську історію безпосередньо з-за меж країни. Це картини, скульптури, мозаїки, пам’ятники, графіка, декоративне мистецтво, сучасні інсталяції та цілі музейні виставки. Частина з них створена українцями, частина присвячена українським постатям.
Український тризуб у соборі Святого Петра
У соборі Святого Петра в Ватикані з 1989 року зберігається мозаїчний вівтар із зображеннями князя Володимира Великого та княгині Ольги. Мозаїки виконали ватиканські майстри. В образі Володимира присутній золотий тризуб на синьому тлі — деталь, яка надає цій пам’ятці особливого символічного значення для українців. Мозаїки створювалися наприкінці 1980-х, ще до відновлення незалежності України. Тому сьогодні цей об’єкт читається і як мистецький твір, і як свідчення того, як українська ідентичність зберігалася та проявлялася у світі ще до 1991 року.
Олександр Архипенко: українець, який змінив мову світової скульптури
Один із найпереконливіших прикладів української присутності у світовому модернізмі — Олександр Архипенко. Народжений у Києві у 1887 році, він працював у Парижі, Берліні та США й став одним із новаторів модерної скульптури. Архипенко експериментував не лише з формою, а й із самим поняттям скульптури: використовував порожній простір як активну частину твору, поєднував об’єм, колір і різні матеріали.
Сьогодні його роботи зберігаються у колекціях провідних музеїв світу. Наприклад, Музей мистецтва Метрополітен каталогізує Архипенка як American, born Ukraine і має у своїй колекції його «Standing Woman», «The Past», «Standing Female Nude», «Female Torso» та «The Gondolier».
Окремо варто згадати його пам’ятник Тарасу Шевченку у США — у Клівленді та на українському курорті «Союзівка» в штаті Нью-Йорк. Шевченківський музей у Торонто також фіксує ці роботи серед закордонних монументів поета.
Малевич і складна історія українського авангарду
Казимир Малевич — одна з найбільш відомих і водночас дискусійних постатей цієї історії. У онлайн-колекції Музеї сучасного мистецтва Нью-Йорку представлені 87 його робіт — від ранніх композицій до ключових супрематичних творів. Серед них — «Suprematist Painting», «Suprematist Composition: Airplane Flying», «White on White», «Samovar» та «Woman with Pails: Dynamic Arrangement». Частина цих робіт сьогодні експонується у постійних галереях музею. У 2022 році музей створив окрему галерею In Solidarity з роботами художників, народжених на території сучасної України, серед яких був і Малевич, народжений у Києві.
Давид Бурлюк: українське коріння футуризму
Харківянина Давида Бурлюка називають одним із батьків футуризму. Бурлюк працював із живописом, графікою, поезією та видавничими проєктами, а згодом переїхав до США. У Музеї мистецтва Метрополітен зберігаються його роботи різних періодів, зокрема пейзажі та міські сцени, створені вже в американський період. Його історія цікава ще й тим, що український художник став частиною міжнародного авангардного руху, не втрачаючи зв’язку зі своїм походженням.
Марія Примаченко: коли українська народна образність виходить на світову сцену
У 2023–2024 роках Український музей у Нью-Йорку представив понад 100 її робіт. До виставки увійшли живопис, кераміка, вишиті сорочки, дерев’яні тарелі та книжкові ілюстрації. Музей назвав експозицію першою виставкою мистецтва Примаченко за межами Європи.
Її фантастичні звірі, птахи, квіти та орнаментальні композиції легко впізнати. Але важливе тут не лише те, що роботи Примаченко стали відомими у Нью-Йорку. Важливо, що разом із картинами на музейну сцену вийшла ціла система української народної образності — декоративна, смілива, іронічна, фантазійна. Вона існує поруч із керамікою, вишивкою, деревом та книжковою графікою. Чимало робіт зберігаються у приватних колекціях в різних частинах світу.
Тарас Шевченко: український голос у містах світу
Тарас Шевченко став однією з найбільш представлених українських постатей у публічному просторі за кордоном. Пам’ятники та погруддя поета встановлені в Північній і Південній Америці, Європі та інших частинах світу. У Вашингтоні його бронзовий монумент відкрили 27 червня 1964 року. Він розташований неподалік Dupont Circle, а на постаменті Шевченко названий «Bard of Ukraine».
У Копенгагені погруддя Шевченка з’явилося в парку Østre Anlæg у 2010 році. А в Італії пам’ятники поетові є, зокрема, у Римі та Флоренції. Шевченківський музей у Торонто зазначає, що римський монумент встановили у 1973 році, а флорентійський — у саду Biblioteca delle Oblate.
Флорентійська історія особливо символічна: у 2021 році Київ подарував Флоренції бронзову статую Шевченка роботи Олега Пінчука. Вона встановлена у внутрішньому дворі бібліотеки Облате — міському просторі, пов’язаному з культурою та знаннями.
Українські козаки у Відні
У віденському Türkenschanzpark знаходиться пам’ятник українському козаку, відкритий у 2003 році. Він нагадує про участь українських козаків у битві за визволення Відня від османської облоги 1683 року. Скульптура навмисно зроблена не войовничою: козак сидить на камені, курить люльку, поруч пасеться кінь.
Україна на вулицях Лісабона
У Лісабоні є Avenida da Ucrânia — проспект України. Його відкрили у 2008 році за участю тодішнього президента України Віктора Ющенка. Вулиця розташована біля станції метро Bela Vista.
Мурали, які говорять про Україну просто з вулиць європейських міст
Українські та європейські художники створили серію муралів, присвячених свободі, демократії та солідарності з Україною. У Відні український художник Нікіта Кравцов разом із французьким художником і режисером Венсаном Паронно переосмислили образи Густава Клімта, додавши до них українську та європейську символіку. У Берліні Андрій Кальков і німецький художник DXTR the Weird створили Flower of Democracy — композицію з абстрактним соняшником як символом краси, життя та демократії. Мурал прикрашає будівлю Hotel Continental. Ще один мурал цього проєкту — Grow in Freedom у Брюсселі, створений українським дуетом Sestry Feldman у співпраці з бельгійською ілюстраторкою Терезою Сдралевіч. Роботу присвятили річниці початку повномасштабного вторгнення та темі зв’язку України з Європою.
Вегревільська писанка: український символ посеред Канади
У канадському місті Вегревіль, провінції Альберта, стоїть одна з найвідоміших українських пам’яток за межами України — гігантська Вегревільська писанка. Її часто називають найбільшою українською писанкою у світі, хоча точніше говорити про неї як про одну з найбільших: вона має близько 7,8 метра завдовжки, 5,5 метра завширшки та понад 9 метрів заввишки. Писанка важить близько 2,5 тонни. Її особливість в тому, що вона повертається за вітром неначе флюгер. Її створили у 1975 році за проєктом канадського художника українського походження Павла Максимовича Цимбалюка (Paul Maxym Sembaliuk) разом із математиком і фахівцем із комп’ютерного моделювання Рональдом Решем.
Її поверхня складається з 524 зіркоподібних елементів, 2208 трикутників і понад 3500 видимих граней, з’єднаних тисячами кріплень.