Цього сезону бренд KHUSTYNA спільно з українськими митцями знайшли натхнення у творах традиційного декоративно-ужиткового мистецтва
Колекція KYLYM натхненна стародавнім українським ремеслом – килимарством. Вона має на меті привернути увагу до цього дивовижного мистецтва, яким займались у різних куточках України, надихаючись як буденними сюжетами, так і неймовірними польовими квітами, птахами, тваринами та краєвидами.
Творці бренду KHUSTYNA уважно досліджували історію, розвиток ремесла та його особливості, щоб донести важливість, цінність та красу традиційного мистецтва, познайомити з ним якомога більшу кількість людей.
Дизайни цієї колекції – це омажі на дивовижні килими українських митців, відомих за місцем своєї творчої діяльності – міста Решетилівка Полтавської області. На своїх хустинах бренд звернувся до творчості відомих решетилівських митців: Ольги Пілюгіної, Василя Деркача, Надії Бабенко.
Колекція до кінця року ексклюзивно представлена в ЦУМі на 3-му поверсі, на корнері бренду, а також на сайті бренду KHUSTYNA. Хустини для чоловіків можна знайти в ЦУМі на -1 поверсі.
Колекцію склали дев’ять дизайнів, шість з яких натхненні килимами Ольги Пілюгіної. Проте не лише витвори мисткині надихнули дизайнерів бренду, але й вона сама, ставши обличчям колекції. Бренд розпитав майстриню про особливості решетилівського килимарства, про її особистий шлях в мистецтві та досягнення.
З чого почалося решетилівське килимарство і в чому його неповторність?
Сучасний етап розвитку Решетилівського килимарства розпочався ще 1905 року з невеликої ткацької майстерні, де було встановлено п'ять дерев'яних верстатів. На початку 1920-х років майстерню перетворено на артіль «Троянда», що згодом виросла до фабрики імені Клари Цеткін. Сюди приїздили художники з різних регіонів. Деякі з них осідали в Решетилівці. Серед них і мої батьки.
Вони у своїй індивідуальній творчості намагалися розвинути та вдосконалити місцеву традицію рослинного килима та вишивки, та понад 30 років навчали інших майстрів та художників у Решетилівському художньому професійно-технічному училищі. Одночасно з викладацькою діяльністю тато створив родинну майстерню.
Я зростала у творчому середовищі, де з дитинства опановувала основи традиційної композиції, колориту, символізм і мистецтво володіння матеріалом, вивчала, досліджувала й створювала власні роботи.
Моє формування як митця припало на непрості часи занепаду традиційних ремесел. Коли закривались підприємства та більшість майстрів припинили свою діяльність, ми у родинній майстерні попри всі обставини продовжували працювати. У ті часи в нашій майстерні створювались гобелени для Адміністрації Президента, Маріїнського палацу та інших знакових установ. Тоді це дозволило зберегти майстерню, не втратити ремесло для Решетилівки й надати роботу килимарницям, які до того працювали на фабриці, що колись процвітала.
Зараз я маю власну майстерню, де втілюю свої творчі проєкти. Сьогодні я розумію, що у дуже великій мірі, завдяки нашій творчій та просвітницькій роботі, килим (гобелен) знову в тренді. Килимарство стало для мене основною справою, що гармонійно вплелась у моє життя.
Решетилівське килимарство, яке сформувалось на місцевих традиціях Полтавщини – це потужний культурний пласт, що складається з окремих художників-майстрів. Кожен з них вивчав традиції та намагався збагатити їх, додавши своє, нове й особливе.
У килимарстві найважливішим є створення малюнку, який був би цікавим саме у цій техніці. Потрібно знати всі нюанси та тонко відчувати матеріал. Решетилівським килимам притаманні пластичні округлі форми та лінії, не яскраві кольори, що характерні для місцевих ландшафтів та за настроєм нагадують м’яку полтавську вимову.
Форми та лінії підпорядковуються техніці, щоб нитка лягала якомога природніше. В основі композицій решетилівських килимів – рослинний орнамент з символічним деревом життя, птахами, звірами, квітами, ягодами та ін. Цікаво те, що квіти нерідко більші за птахів, а ті, своєю чергою, мають квіткоподібні форми.
Килими створюються в техніці ручного двостороннього гладкого ткання. Їх тчуть на вертикальному дерев’яному верстаті, що нагадує велику раму. Малюнок утворюється нитками піткання, що вручну укладаються між основою. Використовують традиційні для килимарства техніки: кругляння, деркання, на межову нитку, зачіпками, зірчасту, дірчасту. Поєднання цих технік дозволяє виконати найскладніші малюнки. Ущільнюють килимове полотно гребінкою, що має вигляд дерев’яного молотка з зубцями. Для роботи використовую натуральну овечу вовну. Самостійно фарбую нитки у найрізноманітніші відтінки.
Ця технологія суттєво відрізняється від ткання на горизонтальних верстатах, де застосовують човник і механічно змінюють положення верхніх та нижніх ниток основи, що дозволяє суттєво пришвидшити процес ткання. Але й малюнок у цьому випадку виходить геометризований (пікселізований). Продуктивність роботи на горизонтальному верстаті також у десятки разів більша.
Ми все ж говоримо про роботу на вертикальному верстаті, що дає більші можливості для реалізації найскладніших творчих задумів. Для опанування на високому рівні килимарськими техніками потрібні роки. Цьому неможливо навчитись у форматі майстер-класів. Це мистецтво й ремесло, що потребує повної самовіддачі.
Я займаюсь килимарством вже 30 років. За цей час створила понад 200 гобеленів різного розміру, тематичного та стилістичного спрямувань. Перебуваю у постійному творчому пошуку, мої роботи уособлюють в собі багаті традиції килимарства та власні творчі здобутки. Традиції живуть, коли мають розвиток.
Досліджуючи кращі килимарські здобутки та досвід, стежу за мистецькими та дизайнерськими тенденціями. Намагаюсь створювати гобелени, де гармонійно переплетені традиції та сучасність. Дуже люблю цю техніку та багатий фактурами матеріал. Почуваюсь вільно, природно та впевнено. Отримую задоволення від творчого процесу – ескізу, робочого картону, фарбування та підбору ниток та ткання. На створення гобеленів витрачаються місяці, а часом і роки. Це неспішне мистецтво. Тож кожен твір – це частина мого життя, мої думки, емоції та прагнення.
Я вважаю, що мистецтво не лише рефлексує на навколишні події, а й має виховну функцію, спрямовує, налаштовує…Митець несе особливу відповідальність. У великій мірі ми формуємо шкалу цінностей, образ мислення, світосприйняття і, як наслідок – майбутнє. Моя стійка позиція у тому, що мистецтво має бути конструктивним незалежно від обставин і нагадувати про справжні цінності та прагнення живої людської душі.
Хустина «Павичі»
Виріб натхнений килимом «Пісенний край» Ольги Пілюгіної. Павичі – витончені та благородні птахи. Різнобарвне пір’я виділяє їх серед інших, куди б вони не пішли. Павичі на хустині відображають яскравий характер її власниці – розкішної та впевненої в собі жінки.
Ця хустина представлена у трьох кольорових рішеннях: багряно-оливковому, синьо-жовтому та зеленому у зменшеному розмірі для чоловіків. Золоті птахи і яскрава середина символізують живе і гаряче серед більш холодної кайми, вкритої інеєм.
«Пісенний край» відкрив для мене новий яскравий період. До того мої твори мали здебільшого пастельні кольори. А після я відчула любов до яскравих. Це все було інтуїтивно, я просто виклала на полотно ті емоції, які відчувала у цей період - радість повнокровності наповненості життям», – говорить Ольга Пілюгіна.
Хустина «Горлиці»
Натхнена килимом «Пісня кохання» Ольги Пілюгіної, ця хустина представлена в яскравих малиновому та ягідному кольорах, а також в блакитному у зменшеному розмірі для чоловіків. Спів закоханих горлиць возвеличує любов, як найвищу цінність, яка підіймає людину над буденністю, очищає її душу.
Ольга Пілюгіна розповідає: «Цей килим про гармонію. На ньому пара закоханих птахів, що наповнені знаками природних стихій – сонця, повітря, води та землі. Птахи – це символ легкої людської душі, що прагне вгору».
Хустина «Жнива»
Хустина натхнена кількома творами Ольги Пілюгіної: «Великдень», «Веснянка» та «Гніздечко». Жнива на хустині відображають родючість та плодючість української землі, тепло та вдячність за все, що вона дає. Птахи на ній – провісники нового етапу життя. Виріб виконаний в кольорах золотаво-осіннього листя.
«У «Веснянці» птахи літають окремо в пошуку пари. А в «Гніздечку» вони вже знайшли одне одного та створили родинне гніздо. Дерево вписується у форму яйця, що є досконалою та несе в собі життя. Килим «Великдень» символізує значний день найбільшої радості, коли птахи зранку до вечора славлять Бога у своїх піснях», – говорить Ольга Пілюгіна.
Хустина «Жар-птиці»
Натхнена килимом «Весільний» Василя Деркача, хустина представлена у двох кольорах: осінньому - пряно-помаранчевому та зимовому - волошковому. Жар-птиця символізує вогонь, яскраве тепло, яке вона бере у Сонця, креше ним з неба, посилаючи його всюди. Пара жар-птиць на хустині - це символ палкого кохання, яке окутує та гріє, воскрешає та надихає.
Килим «Весільний» в прямому сенсі є весільним, говорить його автор Василь Деркач.
«Цей килим я створив, як сімейний оберіг. Птахи на малюнку - це пара молодят, які тримають квітку. Квітка – це символ щастя, якого багато не буває. Тому на полотні ними всипаний кожен куточок. Внизу древо життя – це предки, коріння молодят, яке завжди їх підтримуватиме. Якщо хтось з птахів поверне голову, то квітка впаде, і сімейне щастя зруйнується. Так і в житті – потрібно щоб кожен в парі підтримував і пильнував сімейне щастя!», – розповідає Василь Деркач.
Хустина «Зоряна ніч»
Виріб натхнений килимом «Весняний» Надії Бабенко. Кольори хустини нагадують нічне небо та яскраві зорі, які споконвіку були орієнтирами для людей як в побуті, так і в особистому житті.
Ця хустина виконана в стигло-сливовому та гарбузовому кольорах.
«На цьому килимі Надія Бабенко зобразила весну. Колірна гама відображає відродження природи: жовті кольори всередині - сонце, брунатні - земля та галузочки, які проростають від неї. Птахи – це образ єднання двох стихій, теплого і холодного, що символізує собою перехід від зими до весни», – розповідає син Надії Бабенко, заслужений майстер народної творчості Олександр Бабенко.
«Рослинне килимарство Решетилівки зародилося від того, що в тій місцевості водилася особлива решетилівська порода овець. До того, як виникли хімічні барвники, спочатку брали природну, пухнасту вовну, її скубли, а вже потім пряли веретеном чи прядкою. Так і утворювалися ниточки, з яких потім ткали килими», – поділився в одному зі своїх інтерв'ю Олександр Бабенко.
Характерною особливістю решетилівського рослинного килимарства є принцип побудови орнаменту з мальовничим вирішенням тла. Композиційні мотиви перегукуються з архаїкою прадавніх селянських килимів. Колірна гама, в більшості, теплих, земляних відтінків.
Найпоширенішим композиційним сюжетом таких килимів є мотив дерева життя в обрамленні в’юнкої безперервної гірлянди із симетричними квітковими вкрапленнями.
Тепер ці композиційні сюжети можна побачити на шовкових хустинах. Придбати хустини з нової KYLYM можна на сайті KHUSTYNA.UA