Мода й мистецтво століття перебувають у симбіозі, надихаючи одне одного. Одна з граней цих стосунків — стиль самих митців. Що носять художники? Крізь одяг вони можуть транслювати потрібний образ себе світу, виражати естетичні й ціннісні вподобання чи переконання, а також проводити паралелі з власною творчістю.
L’Officiel Online розповідає про стиль 6 культових художників XX сторіччя, досліджуючи, яку роль він відігравав у їхньому житті.
Жан-Мішель Баскія
Костюми Armani з краваткою, зав’язані дреди, босі ноги, картатий принт і класичні пальта — Жан-Мішель Баскія, знаменитий американський неоекспресіоніст та поет графіті, мав впізнаваний образ. Його стиль був комбінацією вуличної моди та преппі. Одного разу він став і моделлю: для показу Comme des Garçons в Парижі у 1987 році. «Він увійшов у світ мистецтва, де в основному домінували білі чоловіки, і сам створив свій власний світ», — говорив музикант Вейн Кліффорд про художника.
«Дехто каже, що це був його стиль — малювати, вдягнувши дизайнерський одяг. Він завжди одягав одні й ті ж костюми, йшов на вечерю й повертався додому малювати, витираючи фарби рукавами. Для нього ці дорогі речі та гроші не були такими вже й важливими, зрештою. Іноді він виходив з таксі й давав 20-доларову купюру безхатченку», — згадував фотограф Ніколас Тейлор.
Фріда Кало
Від Jean Paul Gaultier, Dior, Moschino до Dolce & Gabbana — Фріда Кало була та є натхненницею провідних модних імен. Сама ж вона має звання ікони стилю, що відображала у своєму барвистому образі власну ідентичність, зокрема свій зв’язок із Мексикою, і змішане походження. Її батько народився в Німеччині, матір — мала іспанське й індіанське коріння.
Гардероб Фріди Кало включав традиційний одяг, як-от ребозо, гуїпіль і спідниці енагуас, та водночас приклади західної моди. Вона переосмислювала наявні в неї медичні предмети, приміром, розписуючи вручну ортопедичні корсети й протез ноги, потрібний їй після ампутації.
Пабло Пікассо
Уявляючи гардероб Пабло Пікассо, неможливо оминути моряцькі пуловери з горизонтальною смужкою. Він також носив берет, що неодноразово з’являвся в його роботах, і штани в клітинку, але й за відповідних обставин — смокінг та костюм. «Пікассо — це маленька модель, — говорив його кравець упродовж 16 років Мішель Сапоне для видання Time у 1971 році, що виготовив для митця та його знакових виходів понад 100 піджаків і 200 пар штанів. — Я зробив йому оксамитові халати, кілти, піджаки, вишиті в югославській манері. Запевняю вас, він носить їх з величчю».
Сальвадор Далі
Упродовж свого життя Сальвадор Далі співпрацював із культовими дизайнерами, зокрема Крістіаном Діором, Ельзою Скіапареллі та Габрієль Шанель. Ексцентричність художника-сюрреаліста зі знаменитими впізнаваними вусами мала відображення і в його особистому стилі й самопрезентації. Окрім смугастих костюмів із краваткою, він полюбляв носити леопардовий візерунок, жабо й принтовані сорочки.
Марина Абрамович
Одна з найвпливовіших сучасних перформерок, Марина Абрамович, надає перевагу червоному, білому й чорному у своєму гардеробі. Згадуючи початок своєї кар’єри, вона говорила, що було уявлення, наче серйозний художник не може цікавитися модою. Коли ж у неї з’явилися перші гроші на дизайнерські речі у 1989 році, Марина Абрамович придбала ансамбль від Yohji Yamamoto.
Про свої стосунки з модою, зокрема дизайнером Ріккардо Тіші, колишнім креативним директором Givenchy й Burberry, вона так говорила в одному з інтерв’ю: «Рікардо кардинально змінив мою віру в себе. Що я можу носити речі. Що я можу гарний вигляд і добре себе почувати. Це допомогло мені набути впевненості в собі. Я завжди була в безпеці як художниця, але не як жінка. Існував поділ між двома світами».
Джорджія О'Кіф
Матір американського модернізму Джорджія О'Кіф збудувала свій модний образ із чорно-білих ансамблів, андрогінності й колекції кімоно, надаючи перевагу тунікам і взуттю на пласкій підошві замість корсетів і підборів. Вона також була правною швачкою, любителькою головних уборів, брошки, створеної для неї скульптором Александром Колдером. А ще героїнею фотографій Річарда Аведона, Сесіла Бітона, Енді Воргола, Енні Лейбовіц та численних інших знаменитих фотографів, тим самим формуючи й контролюючи образ своєї публічної персони.
«О'Кіф обирала свій одяг з міркувань практичності та свободи пересування, а також для особистого етичного задоволення. Високі підбори та корсети були піддані анафемі», — писала у біографії художниці Роксана Робінсон.
Читайте також: Формула несподіваної модної ікони: як еклектичний стиль Девіда Гокні надихав Гальяно та Тома Брауна