У ніч із 5 на 6 травня увага світу була зосереджена на провідній модній події року — Met Gala. На червоній доріжці заходу, благодійною метою якого є фінансова підтримка Інституту костюма нью-йоркського Музею мистецтва Метрополітен, гості демонстрували свою інтерпретацію дрес-коду «Tailored for You» (Пошито для вас). Останній натхненний темою нової виставки інституції під назвою «Superfine: Tailoring Black Style», що досліджує стиль темношкірих людей упродовж трьох століть крізь концепцію дендизму.
Так у перший понеділок травня чимало знаменитостей на червоній доріжці Met Gala з’явилися в костюмах, зокрема його різновиді — «зут». Таке вбрання вирізняється широкими, «дутими» штанами з високою посадкою й довгим піджаком, що часто підкреслював талію, з об’ємними плечима, зокрема підплічниками. Серед тих, хто одягнули його на червоний хідник, були співачка, акторка Теяна Тейлор, виконавці Малума, Chance the Rapper і дизайнер Віллі Чаваррія.
Теяна Тейлор на Met Gala 2025
Малума та Віллі Чаваррія на Met Gala 2025
Популярність «костюма-зут» можна простежити до 30-40-х років, особливо серед афроамериканської спільноти. Згодом вбрання поширилося й серед американців із філіппінським, мексиканським, італійським і японським походженням, і навіть дійшло до Канади та Європи. Є різні версії того, як взагалі був створений «костюм-зут». Вони включають припущення про наслідування образу Едуарда VIII, що зрікся британського престолу, одружившись із Волліс Сімпсон. Також є гіпотези, які першопроходцями називають філіппінців, Кларка Ґейбла у фільмі «Віднесені вітром» або ж джазових виконавців.
Якби не було, «костюм-зут» став для молодих представників меншин та заразом низького класу можливістю виразити себе за допомогою одягу, продемонструвати культурну ідентичність у час, коли вони так часто зазнавали дискримінації. Такий одяг був до того ж частиною танцювальних, свінгових просторів, а ще інструментом для політичної заяви — протесту проти норм, які намагалася нав’язати домінантна група білого населення.
Деякі батьки вважали «костюм-зут» зухвалістю, і забороняли його носити своїм дітям, тож юні прихильники такого вбрання нерідко вдягали їх потайки. Таке заперечення цього одягу серед старшого покоління було пов’язано й з тим, що деякі молоді адепти «костюма-зут» дійсно займалася кримінальною діяльністю. У 40-х роках тих, хто одягав «костюм-зут», стереотипно передусім асоціювали зі злочинним світом.
«Костюм-зут», близько 1945 року, Музей мистецтв округу Лос-Анджелес
Під час Другої світової війни була накладена заборона, що унеможливлювала створення «костюмів-зут» відкрито, зокрема з причини нормування тканини. Проте не всі слідували наказу влади, продовжуючи носити це вбрання й репрезентуючи себе культурно, політично таким чином.
У 1943 році на тлі расової напруженості сталася бійка між моряками та мексикано-американською молоддю в «костюмах-зут». Це згодом призвело до атак армійцями тих у Лос-Анджелесі, хто носив «костюм-зут». Своїх «цілей» військовослужбовці могли роздягнути, спалюючи й ріжучи їхні костюми, застосовуючи до них насильство. Відомо, що атак зазнали не лише ті, хто вдягав «костюм-зут», а й просто представники меншин, а расову упередженість у той час виявила також поліція та преса.
Після атак влада Лос-Анджелеса заборонила «костюми-зут», і наказала поліції арештувати армійців, що порушували порядок. А втім, такий одяг продовжував залишатися символом боротьби й здійснювати вплив на моду. Джазовий виконавець Кеб Калловей назвав його «втіленням стилю. Єдиним по-справжньому американським цивільним костюмом». У 2023 році, через вісім десятиліть із часу подій, влада Лос-Анджелеса засудила атаки на тих, хто носив «костюми-зут», і перепросила за свою роль у тому, що трапилося.
«Протягом XX століття афроамериканські чоловіки зазнавали дискримінації та стереотипізації, але вони покладалися на одну річ, що відрізняла їх від інших, і це — одяг, який вони обирали для себе», — писала дослідниця моди Голлі Олфорд.
Читайте також: Денді назавжди! 41 найкращий образ із Met Gala 2025