З 25 по 27 вересня в Києві вперше пройде екофестиваль Earthmate. Його мета — показати, що екологічна усвідомленість — це сучасний та актуальний спосіб життя, а турбота про навколишнє середовище — політика, яка стосується кожного. Організатори хочуть нагадати, що людині як виду прийшов час виробити етичне ставлення до природи: взаємодіяти з нею на рівних без шкоди для планети та її жителів.
Одним із пунктів програми буде лекція двох спікерів — екологині, активістки Vegans_ua Оксани Островської та засновниці ГО "Кожна Тварина" Тамари Х’юман. Напередодні фестивалю ми попросили дівчат розповісти про те, що кожен із нас може зробити, аби долучитися до змін екології планети на краще.
Оксана Островська
Тамара Х’юман
Останнім часом ми багато чуємо про зміни клімату та глобальне потепління і розуміємо, наскільки страшними будуть наслідки, якщо ми нічого не змінимо. Підняття середньої річної температури всього на десяті частини градуса призводить до повеней в одних регіонах і посух в інших; до різких змін в сезонних природних процесах (як, наприклад, цвітіння дерев та міграція птахів); до вимирання видів і змін ландшафтів. А прогнозовані зміни навіть гірші, ніж ті, що відбуваються вже зараз, адже темпи потепління постійно зростають і, можливо, продовжать зростати.
І якщо теперішня тенденція залишиться незмінною, вчені прогнозують такі страшні наслідки, як зникнення льодовиків ще до початку 22 століття, підняття рівня океану на метр, затоплення кілометрів прибережних територій, нестача прісної води і їжі, зникнення не лише багатьох диких, а й навіть деяких сільськогосподарських видів і спричинені всім вищепереліченим трагедії і конфлікти – це зміни, які зачеплять кожного.
Такі прогнози змушують багатьох людей задуматись про свої щоденні звички, покупки і шукати способи скоротити свій негативний вплив на довкілля. Наприклад, відмова від особистого авто на користь громадського транспорту чи велосипеда, скорочення кількості відходів, модернізація житла для покращення його енергоефективності. І виявляється, вміст нашого холодильника також має значний вплив на планету. У 2018 році Оксфордським університетом було проведено наймасштабніше дослідження щодо впливу продуктів харчування на навколишнє середовище.
Вчені дослідили більше 38 тисяч ферм у 119 країнах та 40 різних продуктів харчування (що складають 90% калорій та білка у нашій дієті). За результатами дослідження виявилося, що виробництво продуктів тваринного походження займає 83% усієї сільськогосподарської землі, відповідальне за 14,5% викидів парникових газів в атмосферу, в той час коли надає нам лише 18% калорій та 37% білка у раціоні.
Оксфордське дослідження зробило висновок, що перехід на рослинне харчування на 53% зменшить викиди парникових газів та звільнить 75% сільськогосподарської землі. Якщо ви полюбляєте звичайне коров’яче молоко, то вам слід замінити його рослинним, адже його виробництво як мінімум у три рази менш згубне для навколишнього середовища. Якщо порівнювати одну склянку (200 мл) соєвого молока з коров’ячим, то при виборі другого ми матимемо у 4 рази більше викидів парникових газів, у 10 разів більше використаної землі та у 10 разів більше використаної води.
Таку ж різницю можна побачити, якщо порівняти м’ясні продукти і рослинні аналоги – будь то сучасні розробки (як Beyond Meat та Impossible Foods) чи старе добре тофу та сейтан. Наприклад, при виробництві 1 кг тофу продукується 2 кг парникових газів, в той час як при виробництві 1 кг різних видів м’яса продукується від 6,9 кг (курятина) до 39 кг парникових газів (баранина). Найбільш популярні на наших просторах види м'яса, свинина і телятина, спричиняють викиди відповідно 12 та 27 кг парникових газів на 1 кг продукту. Таку велику різницю легко пояснити: більшість "сільськогосподарських" видів тварин нарощують свою масу за рахунок споживання сої, кукурудзи чи пшениці. Згідно з законами екологічної піраміди, з 10 кг спожитої біомаси (наприклад корму) утворюється ~1 кг нової біомаси (загальної маси тварини). Для подальшого споживання людиною підходить не вся ця маса, а лише 40-55% (решта стає "відходом промисловості"). Це надто великі витрати ресурсів, адже ці культури (соя, кукурудза, пшениця) можуть бути безпосереднім джерелом білка та калорій.
Безумовно, великий вплив на зміну клімату має також споживання риби. Для нормальної діяльності океанічних екосистем (як і для всіх інших) дуже важливим є баланс. Інтенсивне штучне розмноження певних видів, введення в екосистеми великих кількостей сторонніх речовин (наприклад антибіотиків) і власне вилов сильно порушують цей баланс. Це спричиняє вимирання цілих популяцій риб і планктону – ракоподібних, бактерій та водоростей. А з огляду на те, що саме на океан припадає більше половини природного захоплення і переробки вуглекислого газу (який також є парниковим), неможливо переоцінити роль здорових океанічних екосистем в загальній кліматичній картині. Навіть без огляду на довгострокові зміни в екосистемі (які у випадку океану бувають дуже непередбачуваними) спільне дослідження Environmental Working Group та CleanMetrics, яке оцінило життєві цикли 20 продуктів харчування, вказує на те, що виробництво тунця тягне за собою стільки ж парникових газів, скільки виробництво вищезгаданої курятини, а виробництво лосося – стільки ж, скільки виробництво свинини.
Тож, для того щоб значно скоротити свій вуглецевий слід, потрібно зробити декілька кроків.
- Перший крок: оцінити та переосмислити свій раціон.
- Другий крок: замінити продукти тваринного походження рослинними.
- Третій крок: підкріпити своє рішення інформацією, а саме: знайти кулінарні веган-блоги, щоб готувати свої улюблені страви на веганський лад, підписатися на безкоштовний 7-денний курс "Веган-експрес" для веганів-початківців та 22-денну безкоштовну програму "Веган-челендж", присвячену рослинному харчуванню.
- Найвірніший спосіб зменшити свій вплив на зміну клімату на індивідуальному рівні – це перейти на рослинне харчування.
Читайте також: Что в холодильнике: Изучаем рацион Меган Маркл, Ким Кардашьян, Бейонсе, Гвинет