Айріс Апфель пронесла любов до візуальної культури, автентичної естетики і декору через ціле століття. І це були 102 роки, наповнені незрівнянною яскравістю, працьовитістю і чесністю щодо себе та інших. Айріс навчила європейських модників носити африканські тканини та гігантські східні прикраси, вдягати брошку, браслети й сережки одразу, і не боятися перетворювати повсякденність на свято. У пам'ять про Айріс згадуємо постулати стилю найзнаменитішої жінки-декоратора, текстильної дизайнерки, колекціонерки, бізнес-леді, а ще найстаршої моделі та стилістки.
Усе поєднується з усім
На думку Айріс, декор інтер'єру або дизайн одягу подібний до джазу — це така сама вільна й еклектична імпровізація стилю, у якій низьке змішується з високим, старе з новим, етніка з класицизмом. Так, у власному образі ікона й бізнес-леді з легкістю змішувала сукні XIX століття, аксесуари і брошки Christian Dior, гігантські етнічні пекторалі і мавританський шовк, костюми Dolce & Gabbana і Gucci разом з прикрасами, знайденими на блошиних ринках. Пишні шуби і накидки з пір'я Айріс полюбляла з самої юності і часто нагадувала дивовижного екзотичного птаха. Її великі окуляри в чорній оправі, яскрава помада і міріади різнокольорових намистин, змійок, кольє, підвісок у поєднанні з яскравим текстилем залишаються одним з найбільш впізнаваних образів у світі. І гідним прикладом для натхнення.
Вік — це можливості, а не обмеження
Айріс називає себе найстарішим "підлітком" у світі і в цьому криється головне — бути собою від початку і до кінця. З дитинства Айріс обожнювала текстиль, декор і все, що пов'язано з візуальною спадщиною різних культур і народів. Витончені арабески спліталися в її фантазії в єдиний візерунок з південними мотивами, готика — з бароко, а модерн — з романтизмом. Яскравий колір, епатажні аксесуари, витончена сукня зі смарагдового шовку або кумедний оксамитовий костюм, а то й величезна червона шуба — вікові не підвладні фантазія, вогонь у серці та краса. Апфель підписала контракт з модельним агентством у 97 років і з'явилася на обкладинках найавторитетніших модних видань.
Вінтаж - усьому голова
Головною пристрастю Айріс був текстиль. Разом зі своїм чоловіком Карлом Апфелем вона втілила свою мрію про відтворення тканин із різних куточків Європи XVII-XIX століть. Розшита парча, муслін, сатини та жакарди 200-річної давнини були справжніми скарбами для Айріс. У дитинстві та юності, коли в матері Айріс була крамниця одягу, прибутків від якої в роки Великої депресії ледь вистачало на необхідне, свою пристрасть до вбрання майбутня бізнес-леді, стилістка та ікона вгамовувала на блошиних ринках і секонд-хендах. І їй вдавалося як за помахом чарівної палички знаходити виняткові речі навіть серед дешевих пластикових виробів і старовинних прикрас із дерева, зводячи свої знахідки в неповторну колекцію. Колекціонування згодом стало визначальним вектором у житті Айріс.
Робити ставку на індивідуальність і внутрішній світ
Колекціонерка, дизайнерка, інфлюенсерка і найстильніша бізнесвумен планети все житя продовжувала наполягати на тому, що основою стилю служить не зовнішність, а інтелект, внутрішнє багатство і фантазія. Айріс прожила в щасливому шлюбі з чоловіком 67 років, і це дещо про що говорить. Одного разу вона почула на свою адресу фразу про те, що їй ніколи не стати красунею, однак у неї є унікальний стиль, що набагато більше, ніж просто краса. Однак дивлячись на Айріс, насамперед хочеться сказати: "Як красиво!"
Більше — це більше. А менше — це нудно
Лазурити і бірюза розміром з яйце, розсипи стеклярусу, гіперболізовані ґудзики та браслети, величезні коміри та буйство кольору. Пустотливий і динамічний стиль Айріс був сповнений надмірностей, проте його не можна назвати химерним або перенасиченим. Один із секретів - симетрія і гармонійні, природні поєднання кольорів. Якщо гігантські браслети, то на обох руках, якщо намиста, то в кілька послідовних рядів. Часто в образах Айріс домінує якийсь основний колір — червоний, зелений, жовтий або синій, а решта доповнюють його строкатими орнаментами або вкрапленнями, водночас зберігаючи повторюваний ритм. Еклектика, яка, якщо придивитися, підпорядкована суворому порядку, надмірність, що знайшла чітку структуру. Такою Айріс була в свої юні роки, в 40-х, такою залишається і в нашій пам'яті сьогодні.