"На акваторії заводу купатися було заборонено" — це перша масштабна презентація робіт художників і художниць, які протягом останніх років працювали на території колишнього Одеського судноремонтного заводу СРЗ-2, перетворивши її на унікальний культурний кластер і трансмедіальну лабораторію.
За декілька років закрита територія СРЗ-2 стала симбіозом скульптурних, малярських, шовкотрафаретних та інженерних майстерень, музичної студії, а також ательє. Умови ж, що уможливили цей органічний синтез і діалог мистецтв, є винятковими для новітньої історії українського мистецтва.
"Головна ідея виставки — показати трансформацію, те, як за пів року з розвалених, сирих, обдертих приміщень створили майстерні, які не хотілося залишати. Я бачу СРЗ все ж таки як завод, який продукує художні образи, музичні перформанси, виступи, вечірки, лабораторні експерименти. Цей настрій ми й хотіли передати у виставковому просторі М17", — Жанна Кадирова, мисткиня, кураторка проєкту.
Виставка досліджує феномен виникнення самоорганізованої творчої спільноти й самі ці об'єднавчі умови, головною з яких став простір: полишений судноремонтний завод в історичному центрі Одеси, який сьогодні існує під загрозою зникнення через пріоритети масштабної забудови берегової лінії. На прикладі арткластеру СРЗ-2 проєкт підіймає питання нестабільного становища митця/мисткині у суспільстві, а також можливостей для його/її реалізації та розвитку.
"Експозиція "На акваторії заводу купатися було заборонено" у М17 розповідає про роботи художників і художниць, які працювали на СРЗ, знайдені об’єкти, плакати, багато фото- та відеодокументації того, яким був завод та як його приміщення переробили митці. Зокрема, помітно роботу Жанни Кадирової, кураторки проєкту, — відчувається уважне ставлення до простору та його історії. Пам’ятні знаки, плакати та інші артефакти, через які за ланцюжком можна було відтворити організацію роботи та буття робітників там, – завдяки роботі митців ми маємо можливість дізнатися більше про його історію, співробітників та життя", — Наталія Шпитковська, директорка ЦСМ М17.
До експозиції увійшли роботи таких художників/-ць, як Женя Вольно, Вася Дмитрик, Максим Зацарінний, Жанна Кадирова, Павло Клименко, Commercialpublicart, Наталія Кушнір, Наталія Мариненко, МНПЛ, Денис Рубан, Ereh Saw, Микита Тищенко, Дарія Чечушкова, Ксенія Щербакова та інші.
Представлено й артефакти та інші свідчення з минулого життя заводу, архівні матеріали й документацію моменту його трансформації.
Експозиція триватиме до 24 жовтня 2021 року.
