У кінці минулого року вийшов історичний фільм «Наполеон» англійського режисера Рідлі Скотта з Хоакіном Феніксом у головній ролі, однак полеміка щодо історичної достовірності кінострічки не вщухає й досі. Беззаперечно, успіх касових зборів гарантований, однак репутація – під питанням.
Французькі кінокритики та історики не на жарт обурені екранізацією життя національного героя країни – Наполеона Бонапарта. «Коли ми говоримо про Наполеона, насправді ми зачіпаємо суть наших принципів і наших політичних розбіжностей, – пояснив Артур Шевальє, дослідник біографії Наполеона, автор п’яти книг про життя імператора. – Спільним для всіх французів є те, що Наполеон залишається темою, яка впливає на наше розуміння самих себе, нашої ідентичності».
Постать Наполеона у французькому суспільстві є визначною та безкомпромісною: навіть через двісті років після його смерті вулиці міст носять його ім'я, а Тріумфальна арка є одним із символів міста. Французька юридична система досі побудована навколо Кодексу Наполеона, а його вплив досі помітний у низці країн Європи.
Гітлер, Сталін і Наполеон
Науковий директор Фонду Наполеона П'єр Бранда сказав в інтерв'ю Telegraph, що Скотт абсолютно проігнорував значні досягнення імператора, натомість зобразив його кривавим диктатором. Попередньо Рідлі Скотт в інтерв'ю журналу Empire порівняв Наполеона з Олександром Великим, Адольфом Гітлером і Сталіним.
«Гітлер і Сталін нічого не будували, а лише руйнували. Зобразивши Наполеона як кривавого диктатора, Скотт абсолютно не розповідає про його досягнення», – стверджує науковий директор Фонду Наполеона П'єр Бранда.
Антифранцузькі настрої
Низка істориків побачила антифранцузькі настрої у фільмі. «Цей дуже антифранцузький і дуже проанглійський фільм, однак, не дуже «англійський» за духом, – сказав історик Патрік Геніффі в журналі Le Point, – тому що англійці ніколи не йшли на компроміс у захопленні своїм ворогом». Натомість сатиричний тижневик Le Canard Enchaîné вказав, що «важко не побачити в цьому поспішному підході історичну помсту англійця Рідлі Скотта».
Реальність vs вимисел
Досить часто в історичних фільмах задля додаткового драматизму вигадують події, які могли б трапитися в реальності. Так, Наполеон не був присутній під час страти королеви Марії-Антуанетти. Крім того, вона не йшла до ешафоту з розкішною зачіскою, адже була поголена перед стратою, як і решта жертв гільйотини.
Наполеон не наказував своїм солдатам стріляти по єгипетським пірамідам, натомість в результаті кампанії 1798 року вивіз частину культурної спадщини Єгипту у Францію. Тьєррі Ленц, директор Фонду Наполеона, прокоментував: «Наполеон не знищував ні Францію, ні Європу. А згодом його спадщина була прославлена і прийнята навіть у тих країнах, які були його противниками».
Фільм пронизаний любовною сюжетною лінією між Наполеоном та його дружиною Жозефіною, однак не розкриває, чому він так глибоко закоханий у неї, і чи закохана вона в нього взагалі. Хоакін Фенікс зачитує за кадром багато захоплених листів імператора до дружини, водночас кінокартина не пояснює причини меншовартості та невпевненості Наполеона. Сюжет кінострічки зображує монументальні епізоди битв, але не заглиблюється у світову політику того часу.