Десятки видатних ролей, три статуетки «Оскар» та вісім шлюбів: життя акторки Елізабет Тейлор було сповнене уваги публіки. Гучні заголовки в пресі та критика Ватикану не зупинили знаменитість стати однією з найвизначніших представниць розквіту Голлівуду. У серпні на стрімінговому сервісі HBO пройшла широка прем’єра документального фільму «Елізабет Тейлор: втрачені записи», заснованого на невиданому інтерв’ю 1964 року. Чому стрічку вже називають «найінтимнішим портретом» акторки, розповідає L’Officiel Online.
Елізабет Тейлор. 1960-й рік
До документалістки Нанетти Бурштейн потрапило інтерв’ю з Елізабет Тейлор з журналістом журналу Live Річардом Меріманом, датоване 1964-м роком. Звідси й з’явилась назва стрічки — «втрачені записи». У ньому голлівудська акторка ділиться глибокою розповіддю про своє життя та кар’єру, починаючи від перших ролей до невдалих шлюбів.
На понад 40 годинах запису знаменитість критикувала свої ранні ролі, наприклад, гру в картині «Джейн Ейр», ділилася подробицями першого шлюбу з Нікі Гілтоном, через побиття якого Тейлор втратила дитину, розповідала про дружбу та ворожнечу з режисером Джорджем Стівенсоном, а також критикувала свій статус «секс-символа».
Елізабет Тейлор та Кірк Дуглас
Згадується в фільмі «Елізабет Тейлор: втрачені записи» і про «ватиканський скандал», який виник під час італійських зйомок відомої «Клеопатри». Тут, на знімальному майданчику картини», акторка познайомилась з Річардом Бертоном — своїм п’ятим та шостим чоловіком. «Я ніколи не бачила джентльмена з таким похміллям», — жартувала в інтерв’ю Тейлор .
Розмову про чоловіків Елізабет продовжують стосунки з шоуменом Майком Тоддом, якого сама акторка називала «ідеальнии». «Я завжди думала, що щось станеться. Це було занадто добре, аби бути правдою», — коментувала Тейлор його трагічну загибель в автокатастрофі за рік після одруження.
Елізабет Тейлор та Генрі Фонда, 1973-й рік. Елізабет Тейлор та Річард Бертон, 1966-й рік
Візуальним супроводом фільму «Елізабет Тейлор: втрачені записи» стали архівні фотографії голлівудської акторки, частина з яких зберігалася виключно в домашніх архівах. Ці зображення надають стрічці поверхневого блиску, відображаючи її як масштабну особистість та жінку, яка шукала внутрішнього спокою в житті.
Дебютний показ картини «Елізабет Тейлор: втрачені записи» відбувся на Канському фестивалі, а зараз переглянути стрічку можна на стрімінговому сервісі HBO.