Цього вересня культурне життя Києва включатиме знакові експозиції. Це проєкт чотирьох мисткинь про осмислення сьогодення жінки, ретроспектива всесвітнього відомого українця Івана Марчука та виставка, яка є спробою охопити історію Другої світової та російсько-української війн крізь художню рефлексію, — художників минулого, як-от Марії Приймаченко, і сучасності, зокрема Олександра Ройтбурда.
Докладніше про ці та інші події вересня, що треба побачити в столиці, нижче розповідає L’Officiel Online.
«Сад волі»
Коли: з 28 серпня
Де: Київська міська галерея мистецтв «Лавра»
«Сад волі» — експозиція, що представить спільний живописний проєкт українських художниць Лізи Жданової, Міри Бачкур, Інни Харчук і Наталії Брічук. У ньому вони розміркують про те, звідки сьогодні жінка може черпати внутрішню силу; волю до життя на «нелегкому шляху, до кохання й зради, любов і ненависть, спокій та війна переплітаються у той сувій почуттів, спогадів та мрій, який називається життя».
«Іван Марчук. Космічна містерія життя»
Коли: до 29 вересня
Де: Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва
Виставка виступить ретроспективою творчості Івана Марчука — всесвітньо відомого українського художника, що винайшов авторську техніку «пльонтанізм». Відвідувачі зможуть побачити його ранні картини 60-х років минулого століття, ключовий цикл «Голос моєї душі» й акварельні композиції, створені за останні два роки після вимушеної еміграції через повномасштабне вторгнення росії.
Пейзажі українського села, фантастичні квіти та «запльонтані» натюрморти — виставка охопить більш ніж 180 картин митця з 15 циклів, які, зокрема, надали українські музеї й понад 20 приватних колекціонерів. Також на ній представлять експонати, що пов’язані з ранніми епізодами біографії художника — від фотографій, ескізів до особистих речей.
Проєкт Максима Ходака
Коли: до 6 жовтня
Де: Voloshyn Gallery
Три емодзі, що на зображенні — назва персонального проєкту Максима Ходака. Художня практика митця сфокусована на дослідженні історії, інтернет-культури й кінематографу крізь призму сучасної політичної ситуації. Художник критично переосмислює радянську спадщину вже в пострадянських умовах своєї країни.
Експозиція включатиме роботи Максима Ходака, як-от скульптури й графічні роботи, створені цього та минулого року. Цей проєкт заглиблюється у взаємодію мистецтва й війни. У ньому митець досліджує роль монументів, присвячених Друговій світовій війні або те, як традиційні образи квіти трансформуються на символи політичних і культурних процесів; втрачають невинність та стають інструментами у боротьбі ідеологій.
«Дендропарк»
Коли: до 13 жовтня
Де: Артцентр «Я Галерея»
Виставка «Дендропарк» покладає початок серії проєктів у «Я Галерея», де мистецтво базується на феноменах природи. Вона презентує твори з 1960-х років і до сьогодення — з особистим поглядом художників на дерева, їхню мову, сутність та образ. На виставці представлять твори Павла Макова, Павла Бедзира, Якова Гніздовського, Карла Звіринського, Євгена Лисика, Альбіни Ялози, Дмитра Молдованова та інших.
«Моє»
Коли: до 13 жовтня
Де: Артцентр «Я Галерея»
Експозиція «Моє» стане першою персональною в рідному Києві для скульптора Олексія Абрамова, що експериментує з бетоном, глиною, пластиком й бронзою. На ній представлені роботи, що «переживають всі можливі стани й приймають можливі та неможливі пози». «Ця виставка про тіло й характер», — зазначає засновник «Я Галерея» Павло Гудімов. «Ця виставка актуальна для нас травмованих та одночасно мрійників. Ця виставка з надривом, який, можливо, не помітно глядачу. Вона заворожує й примушує прийти ще раз і спробувати розібратись».
«Війна: зворотна перспектива»
Коли: до кінця року
Де: Головний корпус Національного музею історії України у Другій світовій
В останні дні серпня в Києві відкрилася виставка «Війна: зворотна перспектива» — спроба охопити історію Другої світової та російсько-української війн крізь художню рефлексію. Проєкт налічує роботи 82 українських митців, як сучасні, так і періоду Другої світової війни. До них увійшли твори, зокрема, Марії Примаченко, Олександра Ройтбурда, Георгія Сенченка, Арсена Савадова, Антона Логова, Романа Мініна, Назара Білика, Альбіни Ялози, Матвія Вайсберга й Рустема Скибіна.
Читайте також: Амазонка авангарду. Як жила й творила Олександра Екстер — киянка, кубофутуристка й визначна сценографка