Історія «Щедрика» — всевітньо відомої пісні, яка лунала як голос боротьби за незалежність

Мистецтво
13.12.2024
ПОДЕЛИТЬСЯ
З України до Парижу й Нью-Йорка
ПОДЕЛИТЬСЯ

13 грудня, майже 150 років тому, народився видатний український композитор та хоровий диригент Микола Леонтович. Його твір «Щедрик» став всесвітньо відомим і століття потому залишається найупізнаванішою святковою зимовою композицією. В історію ця пісня увійшла також як символ боротьби за незалежність: на початку XX століття українські хористи провели визначне турне з нею, знайомлячи десяток країн із культурою своєї нації. 

З нагоди дня народження Миколи Леонтовича L’Officiel Online згадує турбулентну історію його шедевра, що й досі зачаровує слухачів у різних куточках світу.

Микола Леонтович

 

З народної творчості

Першоджерелом пісні, яка стане всесвітньо відомою, є українській фольклор, а саме календарно-обрядовий жанр щедрівок. Щедрівки співають на Щедрий вечір, відомий також як Маланка, вони прославляють господарів, у них бажають щедрого урожаю та добробуту.

На рукописі «Щедрика», який Микола Леонтович надіслав хоровому диригенту Олександру Кошицю, зазначена дата 18 серпня 1916 рік. Заразом працював над твором композитор кілька років. 1916-го «Щедрик» вперше почула публіка в успішному виконанні хору студентів Університету Святого Володимира під керівництвом Олександра Кошиці.

Олександр Кошиць серед своїх хористів

 

Турне Європою

У 1919 році тривала Українська революція, під час якої постала Українська Народна Республіка (УНР), котра протистояла більшовицькому захопленню та виборювала незалежність. З ініціативи Симона Петлюри, головного Отамана Армії УНР, створюють Українську республіканську капелу. Вона мала стати культурним дипломатичним інструментом, що мав поширювати самобутню ідентичність українців та протидіяти російському впливу. Капела вирушила за кордон у березні 1919-го.

Насамперед хористи мали виступити в Парижі, де проходила Паризька мирна конференція. На ній після Першої світової війни розв'язували, зокрема, питання визнання новоутворених держав, що було надзвичайно важливим для УНР.

До репертуару Української республіканської капели увійшов і «Щедрик», хоч, за згадками, Микола Леонтович не надто прагнув цього, бо не вважав свої пісні доречними для світових сцен. Водночас уже 11 травня 1919 відбулася європейська прем’єра «Щедрика» в Празі.

Українська республіканська капела, Прага, 1919 рік

 

Турне Української республіканської капели триватиме п’ять років. За цей час хористи виступлять у більш ніж десятку країн та їхніх культурних центрах — від Франції, Великої Британії, США, Швейцарії до Аргентини. «У своїх концертах вихвачуємо усі кола суспільства, починаючи з Королів і президентів, кінчаючи робітниками й дітьми», — писав диригент  Олександр Кошиця до Симона Петлюри. 

Справжнім гітом репертуару хористів став «Щедрик». У своїх спогадах Олександр Кошиця зазначав: «”Щедрик” був коронною точкою нашого репертуару у всіх краях упродовж 5 з половиною років». В австрійській пресі так писали про прийдешній концерт капели: «Культурна зрілість України має стати легітимацією її політичної незалежності у світі».

«Після двох століть поневолення українська пісня проголосила своє право на свободу…», — відгукувалася швейцарська преса. Ці артисти співають дуже переконливо й привабливо. Учасники хору відчувають, що виконують патріотичний обов'язок; в їхніх голосах відлунює душа цілого народу, який, попри роки жахливих страждань, зберіг свій оптимізм, добрий гумор, здорову мораль і тверду віру у вільну країну. Їхні пісні відображають мову 40-мільйонної нації, яка не хоче ні більшовизму, ні царизму, а лише мати можливість керувати власною країною».

«Щедрик» у США

Після європейських концертів український хор вирушив до Америки. У жовтні 1922 року він виступив у нью-йоркському Карнеґі-Голі, включно з виконанням «Щедрика». Тим часом Українська революція завершилася поразкою з окупацією заходу України іноземними державами та утвердженням радянської влади. Попри все, ще протягом двох років українські хористи знайомитимуть із культурою своєї батьківщини світ.

Доля Миколи Леонтовича та його шедевру

У січні 1921 року Миколу Леонтовича вбив радянський агент у домі його батька. Цей трагічний факт зафіксували в секретному рапорті, що оприлюднили лише в 1990-х роках.

Через понад десятиліття, в березні 1936 року, американець українського походження Пітер Вільговський представить англомовний «Щедрик» із музикою авторства Миколи Леонтовича. Так з’явився святковий гіт Carol of the Bells, що поширився США. Композиція звучатиме у фільмі «Один удома», її співатиме культовий французький шансоньє Шарль Азнавур та виконуватиме Нью-Йоркський філармонічний оркестр із диригентом Леонардом Бернстайном. 

Український дитячий хор «Щедрик» виступає в Карнеґі-Голі, 2022 рік

 

«Щедрик, який був американізований у Carol of the Bells, — це українська пісня про зміну пір року від зими до весни, про новий рік у традиційному розумінні», — писав американський історик Тімоті Снайдер. «Це пісня надії та заспокоєння, а також великої краси».

У своєму вірші, присвяченому Миколі Леонтовичу, український поет Микола Бажан римує такі слова: «Він викликає духів. Він чаклун. З пісень і гомонів, із променів і лун. Над світом ставить світлозвучну арку, прозорчасту, розцвічену, тугу Веселки семибарвної дугу».

Читайте також: Що читати та дарувати: 7 книг з атмосферою Різдва та про його традиції в Україні

ПОДЕЛИТЬСЯ
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).