«Дідух до хати — біда із хати», — вірували українці. Кожна святкова прикраса мала своє значення та не з’являлася в оселі випадково: український різдвяний декор символізував мир, любов, щастя чи щедрий врожай. Створювався він за допомогою підручних матеріалів – воску, овочів та фруктів, сирів, але найчастіше — з соломи, обжинкового снопа жита, вівса чи пшениці. Які прикраси з’являлися в оселях українців на Різдво, розповідає редакція L’Officiel Online.
Українські листівки, XX століття
Дідух
Етнологи трактують значення дідуха як символу вірування українців у безкінечне життя. З огляду на те, що прикраса з’явилася в дохристиянські часи, вона означала повернення у врожай душ, які оберігають дім та добробут. Існувало й повір’я, яке говорило, чим пишнішим є дідух, тим багатші будуть майбутні жнива. Після свят його спалювали, аби відпустити померлих у небо, звідки вони захищають родину від злих сил.
Дідух. Фото майстрині Ольги Сахно
Українці прикрашали дідух сухими травами чи квітами, декорували калиною чи гілками дерев. Іноді його доповнювали й стрічками, які зав’язували які найчастіше зав’язували на «тілі» різдвяного символу.
Павуки
Якщо випадково торкнутися «павука», у майбутньому році на вас чекає вдача. Так вважали українці, які декорували солом’яними прикрасами свою оселю. Сам «павук» був символом Всесвіту. Геометричні конструкції підвішували до стелі за допомогою тонкої нитки або навіть кінської волосини. Розвіюючись від повітря, «павук» відганяв злих духів від родини.
Павуки. Фото: музей Гончара. Чорно-білий знімок: заборонене святкування українського Різдва в СРСР
З тонкої соломи робили й інші прикраси для оселі, наприклад, у вигляді сніжинок, сонця, янголів тощо.
Трійця
Трійцею або свічником на три свічки прикрашали різдвяний стіл. Історію її виникнення пов’язують з язичницьким культом вогню. Свідчення про трійцю збереглися й у дохристиянських колядках: «Пане господарю! На твоїм подвір'ї верба стоїть, Тонка, висока, листом широка. На тій вербі трійця горіла. Три гистри впало, три морі стало».
Свічник-трійця. Фото: музей Гончара
Традиційно свічки для трійці виготовляли за декілька днів до Різдва, збираючись сім’єю та катаючи їх з воску. Свічки запалювали на святвечір та не прибирали з оселі до завершення новорічних свят.
Серед інших прикрас українців також були їжаки, яких виготовляли з глини та сіна, різдвяні голуби, яких створювали з випорожненого яйця, тощо.