Українська співачка Даша Суворова представила нову відеороботу на пісню «Дружба», котра «чекала» свого часу шість років. Трек став частиною нового мініальбому, де кожна композиція втілює особисту історію.
«Ця пісня була написана ніби в іншому житті, але після початку повномасштабного вторгнення вона заграла для мене іншими фарбами. Я родом з Бахмуту й за останні три роки на власному досвіді знаю, що таке втрати — дружби, стосунків, всього», — ділиться Даша Суворова.
Разом із піснею виходить відео, де головна героїня вирушає в символічну подорож — на похорон своїх стосунків. Вона сидить у машині, яка мчить дорогою, що розгортається перед нею, як прожите життя. Дорога тут — не просто фон, а метафора вибору, руху вперед, процесу осмислення пройденого шляху.
У якийсь момент героїня зупиняється, виходить з авто й стоїть посеред дороги, ніби балансує між минулим і майбутнім. Червоні відблиски світла відсилають до естетики фільмів Девіда Лінча — одного з найулюбленіших режисерів співачки. Вони підкреслюють атмосферу межового стану між спокоєм і бурею емоцій, а квіти в її руках — це знак прощання та вдячності за все, що було. «Я дуже люблю Лінча… Такі генії трапляються рідко. Фразу “Як зняв би Девід Лінч” я написала задовго до його смерті, і зараз вона також отримала нові сенси», — говорить Даша Суворова.
«Кліп “Дружба” — це історія про зв’язок, який не має чітких визначень. Це не просто дружба, що стала більшою за себе, і не просто кохання, яке виходить за звичні рамки. Це метафізична любов про “D” — без імен, без ярликів, лише почуття. Вона жила в Києві — серед вузьких вуличок Подолу, нічних розмов у секретних барах і безтурботного андеграунду», — розповідає про емоційний складник нової роботи виконавиця.
У творчості Даші Суворової велику роль завжди відігравала візуальна частина. В її новій відеороботі фірмовий драматизм Девіда Лінча підкреслюють образи — це все вінтаж, ретельно відібраний самою співачкою.
«“Дружба” — це відображення почуттів, які не купиш, спогадів, які не повернеш», — каже співачка, в образах якої в кліпі відчувається стиль волелюбної естетики бохо. Тут чуттєві напівпрозорі фактури натякають на оголенні почуття головної героїні, а на контрасті з ними працюють хутро та лелітки – вони своєю чергою ніби ховають її біль за цим блиском і розкішшю.
Читайте також: Мистецтво кохати: як українські художники зображали любов