Нині італійський модний дім Gucci переживає трансформацію — напередодні стало відомо, що Демна Гвасалія, покидаючи Balenciaga, стане його новим креативним директором. Дизайнер змінить на цій посаді Себато де Сарно, котрий посідав її протягом двох років.
Поки Gucci перебуває на початку свого нового розділу, L’Officiel Online розповідає про одну з найважливіших сторінок в його історії — керівництво американського дизайнера Тома Форда. Його ім’я стало емблематичним в аспекті сексуальної, провокативної й розкішної моди. А також допомогло перевинайти Gucci — від майже банкрутства до лідера індустрії.
1993 рік, Мауріціо Ґуччі, онук засновника Гуччо Ґуччі, продає акції компанії, покладаючи кінець зв’язкам його сім’ї з будинком. Після сімейних суперечок у 70-80-х роках, які знаменито зобразив фільм «Дім Ґуччі», марка перебувала на межі банкрутства. А втім, це змінилося з приходом Тома Форда. Він отримав креативний контроль над домом у 1994 році — вже в період між 1995 і 1996 роком продажі зросли на 90 відсотків.
Моментом, коли Том Форд утвердив своє нове бачення для Gucci, вважається показ колекції осінь-зима 1995. Сатинові блузки на моделях були розстібнуті, відкриваючи глибоке декольте, приталені вельветові штани з низькою посадкою обрамляли ноги — сексуальність і 70-ті повернулися, нагадуючи про часи культового клубу «Студії 54», де можна було зустріти свого часу й самого Тома Форда. Далі ж була колекція осінь-зима 1996 — сукні із зухвалими вирізами, хутро, обтислі сорочки й костюми в смужку.
«Тепер кожен у Голлівуді повинен мати вельветові штани Gucci, а замшеві лофери з класичною пряжкою у вигляді кінського вудила на рифленій підошві розкуповуються так швидко продаються так швидко, як тільки Gucci встигає їх постачати», — писав Джон Тальябу для The New York Times у 1995 році. Журналіст мав рацію: протягом наступних років у вбраннях Тома Форда можна було побачити численних знаменитостей на червоних доріжках, як-от Гвінет Пелтроу, Мадонну, Дженніфер Лопес, Ніколь Кідман, Демі Мур, Сару Джессіку Паркер і Бейонсе.
«Gucci раніше одягав усіх зірок і знаменитостей, і я подумав, що це те, що повинні носити сучасні кінозірки й знаменитості», — говорив в одному з інтерв’ю Том Форд. «Чесно кажучи, якби я робив колекцію Tom Ford, я б зробив саме це. Це було про гедонізм. Сексуальний, чуттєвий, fuck-me одяг». Цей гедонізм дизайнер також транслював у спокусливих, контроверсійних та нині культових рекламних кампаніях, які створював із французькою стилісткою Карін Роітфельд та італійським фотографом Маріо Тестіно.
Одне з таких промоційних знімань 2003 року зображало Кармен Касс, де літера «G» була представлена у вигляді волосся на тілі моделі, і котре майже заборонили. Інше демонструвало моделей лише в стрингах із декором також у формі букви «G», ще одне — показувало туфлі моделі, котра ступає ними на чоловічі груди. Успіх Тома Форда був значним — вже 1999-го на його хвилі він очолив Saint Laurent, ще один великий дім, пробувши там до 2004-го.
У 2003 році Том Форд оголосив, що покидає Gucci Group, не змігши досягти згоди щодо поновлення контракту, продовживши згодом власну кар’єру у своєму бренді. Внесок дизайнера у Gucci залишався вагомим — станом на 2004 рік дім оцінювався в понад 10 мільярдів доларів. «Гадаю, все, що я роблю, має сексуальний підтекст, але я не ставлю собі за мету робити все, що стосується сексу», — говорив Том Форд. «Мій одяг більше про чуттєвість. Я одягаю й прикрашаю тіло. Я вважаю, що якщо у вас є щось прекрасне, то покажіть це».
Читайте також: Еротичний футуризм: як Тьєрі Мюглер одягав Леді Гагу й Девіда Бові