Якщо ви все ще не звикли до формулювання «Dior після Рафа», то останні колекції бренду змусять вас зробити. Більше того, вони доводять небезпідставність тривог, повязаних із неочікуванним самоусуненням бельгійця. Легендарний бренд, здається, знову змінює курс, однак нова траекторія наразі не виглядає надто переконливо.
За відсутності офіційного креативного директора, Christian Dior вирішили не відмовлятися від повноцінної участі у світовому графіку модних показів і — принаймні, тимчасово — призначили своїми творчими очільниками двох молодих дизайнерів із власної команди. Люсі Мейер і Серж Руфьє керували також створенням колекції Pre-Fall, хоча це офіційно не розголошувалося. Якщо лінія pret-a-porter видавалася занадто простою для легендарного бренду, то кутюрна колекція залишає ще більше простору для критики. В той же час, чи варто бути надто суворими до молодих дизайнерів, на чиї незміцнілі плечі припала честь створити колекції в умовах обмеженого часу? Зрештою, потрібно бути Сімонсом, аби стрес, колосальна відповідальність і супровідний їм панічний стан не стали перешкодою на шляху до створення гідної колекції. Однак списувати все на молодість та нестачу часу було б занадто великою щедрістю — все ж таки, ми говоримо про легендарний Dior.
Ідеї Еді Слімана для Saint Laurent можуть викликати суперечки, однак вони в його колекціях, все ж таки, присутні. Якою була ідея останньої колекції Christian Dior, залишається відкритим питанням. Очевидною є тенденція до все більшої практичності одягу навіть в кутюрних лінійках. Червоною ниткою проходять опущена лінія плечей та волани, а також розслабленість крою — мабуть, навіть занадто розслабленого для кутюру. В цілому, колекція справляє враження міксу між сімонсівським прочитанням Dior і спробою надати йому більш повсякденне та молодіжне звучання. Однак, якщо нам необхідно змиритися із «кежуалізацією» модної індустрії, ми вважаємо доречним вимагати від дизайнерів максимально ретельного ставлення до колекцій, а також продумування кожної деталі такого переходу. Мабуть, ми надто любимо Dior, аби погоджуватися на щось менше, аніж досконалість.
