18 листопада 2017 року з життя пішов дизайнер Аззедін Алая. За декілька місяців до своєї смерті Аззедін дав ексклюзивне інтерв'ю для L'Officiel Україна. Відверта розмова з дизайнером та знімання стали частиною літнього номера видання у 2017 році. 26 лютого 2024 року — легендарний Аззедін Алая мав би відзначити свій черговий день народження. Із нагоди цієї дати згадуємо інтерв'ю з дизайнером.
«Скромний, веселий, талановитий», — так відгукуються про Аззедіна Алайя його друзі, адже сам він вважає за краще уникати публічної уваги. І все ж для нашого літнього номера дизайнер, який повертається на кутюрний тиждень моди після шестирічної перерви, погодився не лише на знімання, а й розповів про своє натхнення та роботу.
«Дорога в один кінець до порожнечі», — так Аззедін Алая відгукується про сучасну модну систему, що вичавлює з дизайнерів по 10-12 колекцій на рік. Сам він робить чотири та показує їх згідно з особистим графіком, тобто — за готовністю. Буде це в рамках офіційного тижня моди або через місяць — не важливо, адже головне — довести кожну річ до досконалості, і в цьому Аззедіну немає рівних. І преса, і баєри десятків найкращих світових магазинів, і армія відданих клієнтів готові чекати стільки, скільки потрібно, але так було не завжди.
Народившись приблизно 1940 року в Тунісі (свій точний вік Алайя тримає в таємниці), з юного віку гостро цінував красу форм і ліній. Так, коли йому треба було здати свого роду «тест на зрілість» і вибрати на ринку корову, молочним великим породам він віддав перевагу худій і кістлявій, чим вкрай засмутив свого дідуся, зате залишився задоволений її зовнішнім виглядом. Під крилом місцевої акушерки, якій він асистував на пологах, Аззедін вперше познайомився з модою через глянцеві журнали та каталоги, і саме мадам Піно свого часу допомогла йому вступити до місцевої Школи Витончених Мистецтв на факультет скульптури. Досить швидко дійшовши висновку, що великим скульптором йому не стати, Алайя впритул зайнявся шиттям, і невдовзі вже робив копії суконь Christian Dior, Balmain і Balenciaga для місцевого ательє. Так він досконально вивчив особливості крою найкращих кутюр'є свого часу й вирушив до Парижа — з любові до французької культури та без амбіцій стати дизайнером. Півстоліття потому площа його корнера в Barneys New York буде досягати 140 квадратних метрів, але тоді Аззедін отримав кімнату й місце няньки у графині де Блеже — вона сховала його від влади у своєму будинку, коли після п'яти днів роботи в Dior його попросили піти через закінчення війни з Алжиром. У графині Алая сидів з дітьми, готував їсти та шив сукні. Досить швидко він став протеже багатьох знатних дам, які оберігали його від влади та депортації, як подяку за майстерне володіння голкою, а невдовзі після цього отримав роботу в Guy Laroche.
Творець 80-х
Персональне бачення Аззедіна було надто сильним, щоб працювати на чиєсь ім'я. Він ріс на класичному кіно та глибокому захопленні жіночою красою, і почавши створювати колекції під власним брендом у 80-х, швидко отримав статус Короля Облягання. Його сукні сиділи щільніше за другу шкіру, дивним чином підкреслюючи лише те, що цього потребує, і приховуючи все зайве. «Силуети жінок завжди були моїми вчителями», — ділиться Алайя. — Плечо суттєво, талія важлива, вигини їх спин та попереків мають ключове значення. З погруддям завжди варто бути уважним, а коротку шию прикрашати високим коміром». Не дивно, що в його витворах жінки з будь-якими параметрами не просто виглядають, а стають кращими. Цей ефект, помітний навіть недосвідченому оку, швидко підніс дизайнера на вершину модної індустрії, а однією з перших його клієнток стала акторка Грета Гарбо.
«Вона прийшла з подругою, Сесіль де Ротшильд», — згадує Алайя, — і хотіла, щоб я зробив для неї дуже об'ємне пальто. На примірках їй все здавалося, що воно не досить велике. В епоху, коли все було з облягаючою посадкою, я зробив для неї величезне темно-синє пальто з підгорнутими рукавами». Широкі накладні плечі, акцентована талія й звужені спідниці, що стали уніформою сильних жінок 80-х, також узвичаїв саме Аззедин. До того ж класичні помпезні дефіле та єдиний ритм індустрії швидко йому стали чужими і він від них відмовився: «У 1993 я хотів зламати систему, нав'язану сезонними показами, щоб сконцентруватися на одязі, а не на мінливості моди. Я думаю, можу сказати, що мої речі поза часом, вони створюються надовго».
Поціновувач
За словами Аззедіна, його уподобання завжди були продиктовані жінками, а не модою, адже він упевнений, що у них набагато більше таланту, ніж у будь-якого з дизайнерів. «З тих пір, як я приїхав до Парижа в 1950-х, я не відповідав жодним іншим вимогам крім тих, що належали жінкам, які оточували мене», — відверто розповідає Алайя про свої музи, яких було чимало. Акторки, моделі, старлетки та аристократки — їх усіх об'єднала віддана любов до кутюр'є, який черпав у них натхнення та ідеї. Так, наприклад, легендарна французька акторка та співачка Арлетті спонукала його на створення суконь, що щільно облягають. На примірках вона, яка звикла зменшувати об'єм спідниць за допомогою шпильок, часто говорила: «Це занадто вільно, треба десь затягнути». «Арлетті навчила мене хитрощам паризького шику, про які ніхто не говорить, — зізнається Алайя. — Моя сукня з блискавкою, що обертається навколо тіла, сукні у вигляді трубадурської туніки зі штанами у сезоні осінь-зима 1988-1989, метелики у зимовій колекції 1991-1992 — все це було натхнено її стилем. Вона спонукала мене прибрати всі прикраси та аксесуари з моїх колекцій, щоб сфокусуватися на вбранні у чистому вигляді».
Також виразно видно вплив голлівудської діви Грети Гарбо у його колекціях 80-90-х, де — об'ємні пальта з великими плечима були однозначним поклоном її авангардному стилю, як і двобортні брючні костюми». А Луїза де Вільморен, яка прославилася своєю поезією та літературним салоном у Парижі, навчила його маленьким деталям, що становлять невловиму суть французького шику. Алайя згадує, як одного разу вона попросила його надати її образу завершальні штрихи перед вечерею: «Ми купили кардиган в універмазі, замінили гудзики більш вишуканими, з металу, і додали довгий ланцюжок на шию, який вона скрутила й опустила в кишеню. Це була демонстрація її неповторного почуття стилю, і того вечора вона зловила чимало заздрісних поглядів»..
Відносини з музами у Алайя були різні: наприклад, добра половина супермоделей 90-х лагідно називає його татом, адже коли вони приїжджали зовсім юними до Парижа, він оберігав їх як своїх дітей, водночас черпаючи в них натхнення. Наомі Кемпбелл, яку звів у рівень зірок саме він, у свій час жила в нього й працювала моделлю для примірок. Лінда Євангеліста, Крісті Терлінгтон, Ясмін Лебон та Стефані Сеймур — усі вони навіть на піку слави і в період «ми не встаємо з ліжка менше ніж за $10000» скасовували всі домовленості, щоб прилетіти до Парижа та брати участь у показі Alaia. Аззедін не платив їм, але дарував речі з колекції, і найкрасивіші дівчата планети готові були битися за них. Це кохання було 100% взаємне: «Якщо у мене перед очима немає моделей, у мене немає ідей» — просто визнає Алайя.
Те, як Аззедін Алайя вистоює свої твори, які язик не повертається називати звичайними речами, схоже на роботу майстрів епохи Ренесансу. Крім досконалого розуміння архітектури жіночого силуету, він добре знає специфіку матеріалів, працюючи з кожним вручну. Так, шкіру він вважає за краще робити жіночною і тендітною, поводячись з нею як з кутюрними тканинами. З деніму він любить створювати елегантні сукні, які «зручні, як стара дорожня куртка». Захоплення крепдешином на початку кар'єри він пояснює його прозорістю, «що дозволяє побачити відтінок шкіри», а улюблені в'язані тканини та джерсі він використовує «як матеріал, який можна кроїти й моделювати навколо силуету». Аззедін навіть проводив болісно трудомістке, за його словами, дослідження разом з італійською компанією Copini, щоб створити таку шерсть, яка підходитиме його технічним вимогам. «Для мене кутюр полягає не тільки в техніці та лейблах, а й в інноваціях», — стверджує Алайя, якого по праву можна назвати одним з останніх кутюр'є, адже кожну річ він сам малює, кроїть та шиє, від початку до кінця. Поняття «мудборд» йому чуже, а на дошці над робочим столом у нього висять фотографії дорогих йому жінок — Наомі Кемпбелл, Грейс Джонс, Тіни Тернер, які надихають та мотивують його не лише красою, а й силою своєї особистості та характеру. Артизан до кінчиків пальців, Аззедин мало яку роботу довіряє помічникам, проводячи навіть примірки для кутюрних покупців. Він робить все, щоб подарувати жінкам відчуття bien dans sa peau (добре, як у своїй шкірі — французькою) — ефект, якого він досягає майстерним володінням ремеслом, і в результаті не стільки сукня перетворює жінку, скільки вона сама починає почуватися красиво та зручно.
Усіх, хто з ним працює і дружить, Аззедін Алайя оточує турботою й ніколи нічого не просить чогось натомість. Він може включити Beyoncé і почати танцювати під час примірки з моделлю, влаштувати жартівливе змагання в красі співу з другом під звуки улюбленої єгипетської оперної співачки Умм Кульсум, або навіть розіграти когось із гостей, підсипавши у келих проносного. Він переводитиме стрілки годин тому, щоб друзі затрималися в нього довше, адже веселитися він любить чи не більше, ніж моду. Його пристрасть до життя ій вміння нею насолоджуватися роблять його по-справжньому великим кутюр'є, адже тільки людина, яка так щиро поклоняється красі, може створювати сукні, здатні змінити долю на радикально кращий бік.
Фото: Hamid Bechiri
Стиль: Olga Yanul
Зачіски: Lucie Musci
Макіяж: Lloyd Simmonds @ YSL Beaute
Модель: Cindy Bruna @ Metropolitan
Асистент фотографа: Kader Hadjajd
Текст: Марія Мохова