«Шльопни її, вона француженка», – саме це кіно або ж просто цю фразу могли саркастично вимовити американські акторки, режисерки, сценаристки, коли прочитали листа «французької сотні», зокрема й Катрін Деньов, на захист права чоловіків на домагання: право погладити колінку, право урвати поцілунок, розпочати під час ділового обіду з колежанкою, наприклад, раптову розмову про свої або ж її улюблені сексуальні пози.
Цей лист спрацював як ілюстрація достатньо огидного іміджевого, в тому числі й кіноштампа, про брехливе трактування доступності/сексуальної розкутості французьких жінок. Між іншим, таких образів достатньо в американському кінематографі.
Катрін Деньов виступила на захист флірту, але флірт відрізняється від домагання, наприклад, тим, що спонукає вести діалог, гру, зрозумілу та прийнятну на двох, флірт – король полутонів. Що таке домагання? Глухий напад, що заперечує діалог, є виявом влади, не має правил, є агресивним, категоричним й однобічним.
Я пробувала говорити мовою літературного тексту. Юридична мова менш виразна, але більш зрозуміла: сексуальне домагання – незаконна поведінка і не має нічого спільного з фліртом.
Деньов можна назвати іконою сексуальної революції, але виступати за сексуальне вивільнення не те саме, що підтримувати сексуальний тиск чи тиранію, позбавляти жінку голоса. Таке враження, що Катрін перетворюється на Северін з «Денної красуні» і перебуває на межі снів та реальності.
Ніхто не скасовував презумпцію невинуватості, але в питаннях дискримінації, що вони виведені в площину, зокрема, трудового та цивільного права, саме той, хто дискримінує, має довести, що він або вона не є дискримінатором. Та чи ті, хто виступив проти сексуальних домагань, мають право заявити про це, надавати докази, але тягар доведення своєї невинуватості перекладається й національним законодавством України на звинувачених в таких діях. Крім того, ніхто в жодному разі не позбавляє людей, що не відчувають себе винними, права боротися за свою репутацію, а також захищати її в судах.
Сексуальні домагання як незаконну поведінку не варто плутати з кримінальним злочином, українське законодавство визначає його як «примушування до вступу в статевий зв`язок» (стаття 154 Кримінального кодексу України), ознаками цього злочину є матеріальна або службова залежність потерпілої/потерпілого від кривдника/кривдниці.
Як людина, котра безпосередньо стикалася із сексуальними домаганнями, можу сказати, що важко не тільки про це говорити, зізнатися, викрити того, хто кривдив тебе, а і підібрати інтонацію, слова та загалом розпочати таку розмову, навіть в умовах, коли є люди, здатні тебе вислухати і захистити.
По-перше, так чи інакше ти починаєш думати: а що зі мною не так? А чому так не відбувається з іншими? А як я вдягнена? Можливо, треба вдягатися непомітніше? Не варто фарбувати лице? А можливо, не варто було усміхатися? А можливо, не варто було дивитися в очі, коли говориш, та й в цілому підтримувати навіть розмови про погоду?
По-друге, сексуальні домагання на роботі частіше за все дозволяють люди, котрі мають владу. Навіть крихітну. Це вже панівний стан. Йому повірять в силу його посади. Він скаже, що ти його обмовляєш, підставляєш, сама лізла, а тепер вигадуєш казки.
По-третє, з ким говорити? Куди писати заяви? Що може слугувати доказом?
Нам треба усвідомити, що крім інтуїції, котру нам, жінкам, постійно кажуть слухати, варто слухати свою гідність і не давати її паплюжити. Я можу бути в мережаній та відвертій сукні, але це не привід, не сигнал, не запрошення до злигань, неприйнятних жартів, блудливих рук. Сукня є просто сукнею.
Треба наполягати на тому, щоб компанії ухвалювали політики рівного ставлення до жінок та чоловіків. Навчати HR бодай вислухати, дотримуватися правил непоширення, конфіденційності слів заявниці, а не бігти попереджати того, на кого заявили, попереджати керівників, що може бути скандал, і шукати приводи/«оптимальні дії» заткнути жінці рота.
Треба запровадити належні форми реагування і допомоги жінкам, звертатися до відповідних комісій, омбудсменів, поліції, судів. Це має бути доступна інформація, про це мають знати школярки, студентки, працюючі жінки – перший алгоритм упереджувальних та захисних дій, щоб впоратися самостійно, без звернення до адвокатів. Це вже змінить ситуацію на краще.
До речі, про сукні. На церемонії «Золотий глобус» панував чорний дрес-код. Котрого дотрималися усі. Деякі вбрання були дуже сексуальними, щодо чого експерти зауважили, наприклад, що це – подвійні стандарти й навіть привід для висміювання.
Але якби я мала нагоду і настрій, я б вдягнулась максимально відверто. Саме так. Бо є я, є моє вбрання, це може бути викликом суспільству, та сама сексуальна свобода, котру цінує Катрін Деньов, це може бути чим завгодно ще, але не закликом зчинити сексуальне домагання.
Між іншим, ці вбрання продадуть на аукціоні eBay. Виручені кошти підуть на благодійну ініціативу, яка допомагає жертвам сексуальних домагань. Ось, зокрема, що можуть означати, що засвідчувати і про що говорити відверті та сексуальні сукні на прекрасних жінках.
