9 июня состоялось открытие «Дней Малевича» в «Мыстецком Арсенале». Мы сходили на круглый стол «Новая парадигма: влияние Малевича на всемирное искусство» и законспектировали для вас самые важные тезисы, которые озвучили спикеры. В дискуссии приняли участие Александр Соловьёв, Павел Гудимов, Татьяна Филевская, Ольга Балашова, Николай Маценко, Дмитрий Горбачёв, Аксинья Курина, а модерировала встречу Алиса Ложкина — главный редактор ART UKRAINE.
Николай Маценко, художник, основатель проекта и направления современной украинской живописи «Неофольк», а также акции «В кожну хату по квадрату»
У світі є всього дві картини, про які знають всі: «Джоконда» Леонардо да Вінчі та «Чорний квадрат» Казимира Малевича — дві ікони. На наше щастя, автором останньої є наш земляк. Я долучився до акції, яка зараз проходить в Мистецькому Арсеналі, щоб розвивати розуміння того, що ми причетні до Малевича. Своїм проектом «В кожну хату по квадрату», який я започаткував 10 років тому, я пробую перекинути місток між знавцями Малевича і пересічними громадянами. Найбільша радість для, коли мої чорні квадрати купують люди, непричетні до мистецтва. Я вважаю, що кожен українець має право мати вдома чорний квадрат за доступною ціною.
Ольга Балашова, преподаватель в Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры, автор, эксперт по актуальному искусству
Малевич — художник интернационального масштаба, но несколько лет назад в Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры, где преподавал и сам Казимир, о нём не напоминало ничего, а сейчас напоминает жуткий, чудовищный памятник, который появился там практически случайно.
Эйфория, которая возникает вокруг фигуры Малевича, очень справедливая, потому что ещё два года назад я могла только мечтать, чтоб именем такого художника хотели назвать аэропорт. То, что мы наблюдаем в последнее время, — чудовищная имитация, потому что даже если «Борисполь» и назовут в честь Казимира, то приедут сюда первые официальные делегации или знаменитости, они скажут: «Здорово, я прилетел в аэропорт Малевича, а где я могу посмотреть его работы? А что же можно о нём узнать и что его связывает с Киевом?». Окажется, что ничего, потому что недостаточно просто переименовать аэропорт и установить жуткий памятник.
Александр Соловьёв, искусствовед
Почему именно с этого квадратика начался эволюционный прорыв в искусстве? С Малевичем связано очень много стереотипов, например, что «Черный квадрат» — это икона, но сам Казимир, даже когда рисовал крест, не называл его крестом, а только двумя пересекающимися плоскостями. Если говорить о сакральном значении квадрата, то только в трансцендентальном смысле, а не в конфессиональном или религиозном.
Аксинья Курина, киновед
Для меня Малевич — это прежде всего часть авангарда. Очень важен украинский контекст: он должен вернуться в современную украинскую культуру, но нужно говорить и делать это уже сейчас. Хотелось бы, чтобы и биография, и поиски Казимира были осмыслены через кинематограф.
Павел Гудимов, куратор проектов по современному искусству и основатель Арт-центра «Я Галерея»
Наразі ми дуже довго повертаємо собі спадщину художника. Поляки кажуть: «Малевич наш», росіяни кажуть: «Малевич наш» — і це не є проблема, але питання спільної власності та надбання. Тому нам потрібно бути в українській лінії повернення дуже толерантними. В Україні не тільки Казимир з авангарду народився, працював і помер за нього.
Татьяна Филевская, арт-менеджер, куратор современного искусства
Я ледве згадала, коли я побачила вперше роботи Малевича. Це було в школі, мені було 12 років, в Ермітажі. Тоді він мене дратував, тому що не було розуміння. Я пережила це сама, і, коли б мені тоді сказали, що я буду займатись його творчістю, я би розсміялася. Пройшло стільки-то років — і ось це сталось. На шляху цього розуміння мені знадобилось багато років навчання і занурення в мистецтво. Через сучасну культуру я прийшла до авангарду, в якому і є витоки модернізму.
Дмитрий Горбачёв, украинский искусствовед, историк искусства, куратор
Творів Малевича в Україні небагато, але все-таки вони є. Останній автопортрет навіть перебуває в приватній колекції в Києві. Казимир там уже з бородою, і підпис такий іронічний, як майже все, що писав і робив митець за своє життя: «Я відростив бороду, і коли я виходжу на вулицю, то хлопчаки мені кричать: «Карл Маркс!».
Инициатор события «Киево-Могилянская Бизнес Школа»