У ніч з 1 на 2 лютого в Лос-Анджелесі пройшла 68-ма церемонія вручення музичної премії «Ґреммі» — найпрестижнішої нагороди у світовій музичній індустрії. Цього року Американська академія звукозапису відзначила артистів у 95 номінаціях.
Головною сенсацією вечора стала перемога Bad Bunny у категорії «Альбом року». Його платівка Debí Tirar Más Fotos увійшла в історію як перший повністю іспаномовний альбом, що здобув головну нагороду «Ґреммі». Це знаковий момент не лише для артиста, а й для всієї латиноамериканської музичної спільноти. Під час церемонії Bad Bunny також виступив із емоційною промовою, торкнувшись гострих соціальних і політичних тем.
Абсолютним тріумфатором церемонії став Кендрік Ламар. Репер забрав п’ять статуеток, зокрема за «Запис року» та «Найкращий реп-альбом», і таким чином побив рекорд Jay-Z, ставши найтитулованішим репером в історії «Ґреммі».
Серед інших лауреатів вечора — Біллі Айліш, яка отримала нагороду за «Пісню року», Леді Гага, що перемогла в поп- та денс-категоріях, а також Лола Янг, визнана за найкращий поп-соло виступ. Титул «Найкращий новий артист» дістала британська співачка Олівія Дін.
Окрему увагу привернула й подія поза музичними категоріями: Стівен Спілберг отримав «Ґреммі» за найкращий музичний фільм і став 20-ю людиною у світі, яка зібрала повний набір престижних нагород EGOT — «Еммі», «Ґреммі», «Оскар» і «Тоні».
Леді Гага традиційно привернула до себе максимум уваги. Під час виступу з композицією Abracadabra співачка з’явилася в концептуальному образі з елементами містики. Центральним акцентом став незвичний капелюх у формі ока, який доповнив загальну атмосферу перформансу. Візуальний стиль номеру балансував між театральністю та фешн-авангардом — саме тим, за що Гага роками залишається однією з головних ікон поп-культури.
Не менш активно обговорювали і повернення Джастіна Бібера на сцену «Ґреммі» після кількарічної паузи. Артист обрав максимально мінімалістичний формат виступу — акустичне виконання треку YUKON під гітару. Водночас його зовнішній вигляд викликав резонанс: Бібер вийшов на сцену в надзвичайно простому, майже домашньому образі, відмовившись від традиційного сценічного стилю. Такий вибір багато хто сприйняв як свідомий жест на користь щирості та фокусу на музиці, а не на візуальних ефектах.