Передбачаючи тріумф 80-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, світ затамовує подих перед переглядом нових або ж відреставрованих кінострічок.
Минулоріч відбулася світова прем’єра українського фільму «Люксембург, Люксембург» режисера Антоніо Лукіча у конкурсній програмі кінофестивалю. Цього ж року на La Biennale di Venezia буде показано «Тіні забутих предків», а також відбудеться не менш знакова подія – світова прем’єра нового українського кіно «Назавжди-Назавжди» режисерки Анни Бурячкової.
На бієнале демонструватиметься реставрована версія культового фільму «Тіні забутих предків», яка була здійснена 2012 року в межах національної програми реставрації кінокласики. За словами кінознавця, ексочільника «Довженко-Центр» Івана Козленка, показ присвячено століттю Сергія Параджанова. Крім цього, вперше в історії українську кінокласику буде показано в офіційній ретроспективній програмі кінофестивалю найвищого класу.
Значущість даної події пояснив ініціатор показу, кінокритик Андрій Алферов, який у 2016 році разом з Павлом Гудімовим був куратором масштабної виставки «Тіні забутих предків»: «Тіні забутих предків» ніколи не мали свого фестивалю класу "А". Мар-дель Плато, Салоніки та навіть римський - це все фестивалі не для новаторського шедевра Параджанова, який міг претендувати на Канни чи Берлін з Мострою. Але радянські реалії та ексцентричний характер творця позбавили фільм такого шансу. Нарешті історичну помилку виправлено…»
Паралельно з плеканням здобутків минулого, українські митці створюють модернову кіноісторію держави. Тож, цієї Венеційської бієнале здобуває визнання нова легенда українського кіно – режисерка Анна Бурячкова. Прем’єра стрічки «Назавжди-Назавжди» відбудеться в межах конкурсної програми фестивалю Orizzonti Extra.
Фільм є повнометражним ігровим дебютом режисерки. Сюжет переносить глядачів до постсоціалістичного Києва кінця 1990-х років, протиставляючи юну головну героїню з усіма її поневіряннями та закоханостями вимогливій реальності.
«Це історія про молодих і непокірних на тлі радянської руїни. Тих, хто через обставини змушені були навчитися приймати рішення у стислий термін, але загубилися у дорослому світі. Історія тих, хто виріс, але так і не подорослішав», – окреслили у Держкіно.
