Марсіліо Фічіно, якого сучасники називали «другим Платоном», голова та засновник Флорентійської Академії, народився 19 жовтня 1433 року в містечку Фільїне поблизу Флоренції. Освіту він здобув у Флорентійському університеті, де вивчав філософію та медицину. Вже перші його роботи свідчать про гарне знання Аристотеля та його латинських та арабських коментаторів. Водночас вони виявляють ширші філософські інтереси: Фічіно, пов'язаний із народження з оточенням відомої родини меценатів Медічі, а 1452 року представлений особисто Козимо Медічі, був вихований у традиціях гуманістичної культури, про що свідчить стиль його творів, які зберігають, попри використання схоластичної термінології, форми гуманістичної латині.
Марсіліо Фічіно
У 1462 відбулася важлива подія в житті Фічіно: Козімо Медічі дарує йому віллу в Кареджі і передає йому кілька грецьких кодексів. З цього часу Фічіно повністю присвячує себе вивченню платонівської традиції. Взагалі свою діяльність вчений почав саме як перекладач: до 1463 року був готовий переклад Герметичних творів (збірник творів III ст. н. е., які вважалися за часів Фічіно дуже давніми і приписувалися легендарному Гермесу Трисмегісту (Тричівеликому), що ототожнювався в античній традиції з богом Тотом), а до 1464 року – року смерті Козімо – переклад десяти діалогів Платона, повний переклад творів якого був закінчений до 1468 року.
Фічіно був справжньої «людиною Ренесансу» – людиною-юніверсумом, яка має вроджену цікавість до світу, здібності і таланти в різних сферах, і активно їх реалізовує, працюючи наполегливо та натхненно. Знання з абсолютно різних, навіть супеерчилвих галузей – теології, біології, магії, астрономії, астрофізиці та філософії не відкидалися вченим, а навпаки допомагали йому в його дослідженнях.
«Три книги про життя» (лат. De vita libri tres, лат. De vita triplici) – найвідоміший трактат італійського філософа. Ці «Три книги» включають три написані латиною в 1480-1489 роках трактати, що розглядають питання збереження здоров'я та продовження життя вчених, а також астральних впливів на них. Більшою мірою у них приділяється увага душевному здоров'ю, але даються також медичні та поведінкові рекомендації. Для збереження здоров'я духу та уникнення меланхолії Фічіно дає докладні поради щодо дотримання дієти та ведення правильного способу життя.
Марсіліо Фічіно, «Трактат про життя».
Поради згруповані за трьома областями: вино та ароматна їжа, пахощі та чисте повітря, заняття музикою. З усіх засобів проти меланхолії музику Фічіно вважав найбільш дієвою завдяки спорідненості середовища, в якому вона поширюється, повітря з людським духом. Третя книга включає опис магічних та астрологічних засобів.
Картина Джакопо дель Селайо (Jacopo del Sellaio) «Орфей грає серед тварин», темпера на дереві, 1480-1490 рр
Як керівництво із ведення здорового способу життя «Три книги» продовжують традицію, що йде з античності. У цьому трактаті вперше приділено увагу фізіологічним потребам та особливостям людей розумової праці.
Одним з основоположних понять у філософських поглядах вченого є поняття духу (spiritus), що виступає як канал, яким поширюється вплив зірок.
Між душею (anima mundi) і тілом світу (corpus mundi) є світовий дух (spiritus mundi), загальна теорія якого розроблена в коментарях до платонівського діалогу "Тімей" ("Compendium in Timaeum", 1484-1496) і в творі "Про знання" життя з небес».
Anima Mundi
Деякі теорії, викладені Фічіно в «Трьох книгах», набули широкого поширення. Важливе значення його трактат має як перше всеосяжне дослідження меланхолії. Відносячи себе гороскопом до «дітей Сатурна» і розглядаючи Сатурн як нещасливу зірку, Марсіліо вважав за необхідне компенсувати її вплив засобами медицини і магії неоплатоників. З іншого боку, у його астрологічних концепціях вплив Сатурна невіддільний від видатних розумових здібностей.
Відповідно до своїх теоретичних побудов Фічіно називає три причини меланхолії - небесну, природну і людську – і для кожної дає астрологічні, дієтичні та інші рекомендації. Із загальних рекомендацій Фічіно радить:
- уникати будь-якої непоміркованості,
- розумно організовувати свій день,
- жити в правильно влаштованому житлі,
- гуляти,
- правильно харчуватися,
- стежити за травленням,
- приймати масаж голови та тіла,
- слухати музику.
Новаторським внеском Фічіно в концепцію меланхолії стало постулювання її як «унікального і божественного дару», що йде від найвищої планети, тобто Сатурна. Також він першим пов'язав те, що Аристотель називав меланхолією видатних в інтелектуальному відношенні людей, з ідеєю «божественного шаленства» Платона.
Цікавою є і так звана «магія талісманів», адже Фічіно докладно розповідав, яким чином слід їх виготовляти і у чому вони можуть допомогти. Вчений докладно писав про талісманну магію в третій книзі трактату «Про набуття життя з небес» ("De vita coelitus comparanda"), виданій в 1489 році.
ГЕРМЕС ТРІСМЕГІСТ (приписується) Про силу і мудрість Бога. Переклад з грецької Марсіліо Фічіно (1433-1499). Тревізо: Герардус де Ліза, з Фландрії, 18 грудня 1471 р. Сайт SOTHEBY’S
Розробляючи своє вчення про талісмани, Фічіно керувався давніми містичними роботами: «Книгою Гермеса Трисмегіста» ("Liber Hermetis Trismegisti"), трактатом з астрології «Священна книга» ("Liber Sacei") і трактатом про талісманну магію «Пікатрікс» ("Picatrix").
Вчений склав образи планет-покровителів, з якими пов'язані певні види каміння та рослин. Він також виклав правила нанесення образів планети на відповідний камінь.
Камінь із образом планети, за порадою Фічіно, потрібно вставити в кільце з певною рослиною.
Вивчаючи давні магічні трактати, Фічіно так пояснював талісманну магію:
«Магія – це управління потоком spiritus'a, що витікає в materia, а один з головних способів досягти цього – використання талісманів, оскільки талісман є матеріальний об'єкт, що увібрав і зберігає в собі spiritus зірки».
Фічіно створив систему – які мінерали та рослини відповідають планетам-покровителям. Він визначив кольори планет для талісманів. Вчений склав правила заклинання "духу планети" за допомогою імені планети та необхідних атрибутів.
Античність і астрологія. Деталь ренесансної годинникової вежі на площі Сан-Марко у Венеції зі знаками зодіаку, планетою та зірками (XV століття)
Наприклад, для довголіття слід помістити образ Сатурна на сапфірі у вигляді «Старого чоловіка, що сидить на високому троні або на драконі; голова його вкрита клаптем темного полотна, а в піднятій над головою руці він тримає серп або риб, і одягнений у темний одяг».
Для посилення дії талісману необхідно утримуватися від їжі, яка не відповідає обраній планеті-покровителю.
Для довгого та щасливого життя, на білому чистому камені потрібно помістити образ Юпітера у вигляді «людини на орлі або драконі, в короні та жовтому одязі».
Образ Меркурія для поліпшення пам'яті Фічіно представив як: «Людину, що сидить на троні, в шоломі з гребенем, з орлиними ногами, що тримає в лівій руці півня або вогонь...»
Для багатства «потрібно поміщати його образ на олові чи сріблі разом із знаком Діви та символами Діви та Меркурія».
Для здоров'я вчений запропонував образ - «Цар на троні, у жовтому одязі, ворон і зображення Сонця»
Для щастя та кохання – «Образ юної Венери з яблуками та квітами в руках, одягненої в біле та жовте».
Фічіно вважав, що можна створити могутній «Талісман Всесвіту».
Мініатюра Франческо Боттічіні, на якій зображені сузір'я північного неба та знаки Зодіаку
«Що ж заважає нам зробити загальний образ, тобто образ самого Всесвіту? Тоді була б надія набути багато благ від Всесвіту», – писав Фічіно.
Працювати над виготовленням «Талісмана Всесвіту» необхідно у певні дні.
«Зображення космосу (mundi figura), слід робити з міді у поєднанні із золотом та сріблом (це метали Юпітера, Сонця та Венери). Починати виготовлення потрібно у сприятливий час, коли Сонце набирає першого градуса Овна. Над ним не можна працювати у день Сатурна – суботу. Закінчити його необхідно в дні Венери, щоб ознаменувати його повну красу. При роботі над ним потрібно використовувати як кольори, так і лінії або контури. У світу є три загальні та власні кольори – зелений, золотий, синій, і вони присвячені Трьом Граціям небес (Венері, Сонцю та Юпітеру). Тому вважають, що для того, щоб отримати дари небесних милостей, слід часто використовувати ці три кольори і, складаючи формулу світу, потрібно ввести до неї блакитний колір світової сфери. Вважають також, що в цей дорогоцінний твір, зроблений за подобою самого неба, треба додавати золото, і зірки, і ще Весту, або Цереру, тобто землю, одягнену в зелений одяг».
Зображення планет на гравюрах (Луна, Сонце, Марс, Венера тощо) – фото з манускрипту De Sphaera illustrated by Cristoforo de Predis
Фічіно рекомендував носити талісман на тілі або поміщати у будинку на видному місці.
Для посилення сили талісман необхідно виготовляти під «Орфічну магію» – яка складається з пісень, присвячених планетам-покровителям. «У природній магії немає нічого дієвішого, ніж гімни Орфея, якщо їх супроводжує відповідна музика, душевна атмосфера та інші обставини, відомі мудрим». Вважалося, що гімн планеті посилює її вплив у талісмані.
Картина Джорджио Вазарі «Шість тосканських поетів», 1554 р.
На думку вченого, сила талісману залежить від матеріалу, з якого він виготовлений:
«У всякого мінералу є нібито своя ідея, від якої він черпає силу та енергію…».
«Сила талісманів виходить насамперед не від образів, а від матеріалу, з якого вони виготовлені. Але якщо вони робляться під впливом гармонії, схожої на небесну гармонію, їх сила від цього зростає».
Талісманом-охоронцем житла Фічіно рекомендував зробити зображення зоряного неба та планет на стелі спальні.
Головне місце на фресці мають займати – Сонце, Венера та Юпітер, основними кольорами розпису потрібно зробити – синій, золотий та зелений.
Про розташування планет на картині Всесвіту Фічіно говорив Лоренцо Медічі:
«Якщо ти так розташуєш небесні знаки та свої дари, то уникнеш погроз фортуни і під божественним заступництвом проживеш щасливо та безпечно».
У своїх працях Фічіно спирався на ґрунтовні дослідження попередніх вчених (у цьому цьому допомагало гарне знання іноземних мов). І не дивно, що Фічіно вдавався до критики сучасних астрологів – своїх сучасників. В 1477 флорентійський філософ написав, але не опублікував, жорстку критику практики астрологів «Disputatio contra iudicium astrologorum». Будь-хто, хто читав цей текст, міг би припустити, що автор знайшов самі основи традиційної астрології, готовими до руйнування силою Розуму та авторитетом Божого Промислу. «Все це поетична метафора», – вважав Фічіно, оглядаючи абсурдність астрологічної термінології, «а не розум або знання» (totum hoc поетика метафора est, нон ратіо вів scientia). Астрологи, стверджує він, використовують «дурні подоби» (pueriles similitudines), вигадують правила – часто непослідовні – приписують зіркам уявні сили та заявляють, що передбачають конкретні події. Але звідки, питає Фічіно, вони можуть знати, що станеться за десять років, якщо вони не знають, що вони самі робитимуть сьогодні?»
У 1473 році народиться відомий вчений Нікола Коперник, у 1564 – Галілео Галілей. Людство, особливо вчені, філософи, митці, поети, вже знаходяться в передчутті найвизначніших відкриттів в історії людства, що кардинально змінять уявлення людей про картину світу.
Вивчення талісманної магії не завадило Фічіно у 1473 (віком 40 років) прийняти сан священика. Його філософські труди знайшли однодумців. Під впливом Фічіно утворилася «Платонівська академія», приєднатися до якої могли люди всіх станів.
Марсіліо Фічіно
Значення діяльності Фічіно не обмежується лише філософськими проблемами. Вже сама його Академія, яка була, по суті, гуртком друзів, які не мали ані писаного статуту, ані постійного членства, свідчить про вплив платонізму на різні кола флорентійської інтелігенції. Серед них були професійні філософи: Джіроламо Бенів'єні (відомий і своїми віршами), Франческо ді Дьяччето та Аламанно Донаті; політичні діячі: найближчий друг Фічіно Джованні Кавальканті, Бернардо дель Неро-один з найвизначніших прихильників Медічі, і в той же час антимедичейски налаштовані П'єро Содеріні і Філіппе Валорі.
Серед друзів Фічіно були і найбільші представники флорентійської інтелігенції того часу: Лоренцо Медічі – правитель міста, покровитель мистецтв і водночас один із відомих поетів Італії; коментатор Данте, філософ та поет Крістофоро Ландіно; поет та філолог Анджело Поліціано; Джованні Піко делла Мірандола. Всі вони різною мірою зазнали впливу Фічіно, воно позначилося і у віршах Лоренцо і Поліціано, і в учених коментарях Ландіно. Важливо й те, що через своє оточення Фічіно впливав, хоч і не безпосередньо, на різні сторони духовного життя Флоренції, особливо на образотворчі мистецтва.
Картина Сандро Боттічеллі «Весна», 1482
Вплив Фічіно не обмежився сучасниками: його бачать у роботах Мікеланджело і Тассо, у Ватиканських фресках Рафаеля, особливо в «Парнасі» та «Афінській школі», Капелі Медічі Мікеланджело (який жив у юності в будинку Лоренцо Медічі і знав Фічіана), і у картинах «Кохання земне та любов небесна», або «Вакханалія».
Фічіно помер у жовтні 1499 року у віці 65 років, за коментуванням «Послання до римлян» апостола Павла. Його твори зберігаються у музеях та у бібліотеках відомих світових університетів, прикрашені середньовічними мініатюрами, вони являють собою справжні історичні перлини.
Марсіліо Фічіно на бронзовій монеті, 1499р. National Gallery of Art, Вашингтон
Загалом сучасна наука про людину, її психологію, багато в чому перетинається із філософським доробком італійського вченого. Його твори перекладені багатьма мовами і продаються в різних куточках світу. Одна з відомих сучасних книжок – «Планети всередині» Томаса Мура може бути цікавою, якщо ви, так само як середньовічний філософ, вважаєте що ми є невід’ємною частиною Всесвіту, де все існує у тісному зв’язку – люди, рослини, тварини, наші земні тіла, душевні поклики і небесні світила.