У червні цього року картина художника Івана Марчука «Зійшов місяць над Дніпром» була продана за рекордні для української мистецької арени $ 300 000. Творчість Марчука широко відома за межами країни, частково завдяки написанню картин в унікальній техніці, яку сам Іван називає «пльонтанізм». Про життя та творчість одного з найвідоміших художників України розповідає L’Officiel Online нижче.
Іван Марчук
«Я не знав, що роблю. І добре, що не знав, бо якби знав, то не робив би»
Іван Марчук народився 1936 року в Тернопільській області, яка того часу була частиною Польської республіки. Художник ріс у незаможній сім’ї, але хист до малювання в Івана проявлявся ще з дитинства. Тоді для написання картин він використовував природні матеріали, такі як пігменти з квіток та рослин. Після закінчення школи Марчук вступив до Львівського училища прикладного мистецтва, де під егідою прогресивних вчителів вивчав позарадянське мистецтво та його представників.
Окрім офіційної роботи ілюстратора в радянському видавництві Іван Марчук шукав себе в вільному живописі. Творчість художника вважалася «ідеологічно шкідливою», тому впродовж 17-ти років його картини були неофіційно заборонені, а сам Марчук зазнавав утиску від КДБ.
«Жовті черешні», акрил, 1995 рік
Це стало причиною імміграції спочатку до Австралії та Канади, а потім й до США. У 2011 році Іван Марчук остаточно повернувся до Києва, де продовжував працювати до початку повномасштабного вторгнення. Зараз художник проживає в Відні, творячи історію українського незалежного мистецтва.
«Дайте мені тисячу років, я розмалюю небо і не повторюся»
Роботи Івана Марчука були представлені на більш, ніж 200-та персональних та колективних виставках в Україні та світі. Усього художник колективізує свої роботи в 15 циклів, серед яких «Голос моєї душі», «Пейзаж», «Цвітіння», «Шевченкіана», «Кольорові прелюдії», «Портрет», «Натюрморт», «Нові експресії» та інші.
«Голос моєї душі», одна з найвідоміших серій Марчука, представляє його ранню творчість. Тут художник експериментує з методами та формами. Так виникає його унікальний стиль написання, названий «пльонтанізмом». Слово входить до міжнародного мистецького словнику та характеризується як оригінальна система світосприйняття та передача його на полотні. Прикладами картин, написаними в стилі «пльонтанізму» є «Ніч у степу» (1984), «Зійшов місяць над Дніпром» (1980) тощо.
«Зійшов місяць над Дніпром», 1980 рік
Марчук — володар українських та світових нагород. У 1997 році художнику присвоїли Національну премію імені Тараса Шевченка, у 2007 році британське видання The Daily Telegraph додали митця до списку «Ста геніїв сучасності», а у 2021-му — був відзначений президентською нагородою «Національна легенда України».
«Коли я щось зробив, то далі хочу робити ще»
Картини з циклу «Кольорові прелюдії», 1990 рік
Цикл «Голос моєї душі». «Реквієм», акрил, 1990 рік. «Елегія», акрил, 1996 рік
Попри те, що доробок Івана Марчука налічує більше 5000 предметів мистецтва, а його картини стають головними експонатами українських та світових виставок, у Києві досі не створено музей робіт художника. Це питання підіймалося ще в 2005 році, і лише три роки тому відповідний указ був підписаний президентом України. Кияни все ще чекають на відкриття, яке повинно було відбутися після реконструкції колишнього посольства США, де й мав розташовуватися музей. Сам Іван Марчук коментує це так: «Цей музей потрібний не мені, він потрібний Україні».