Марсель Пруст зазначав, що саме лінь врятувала його від написання безлічі безталанних робіт. Одного з найвідоміших французьких письменників часто називають автором «однієї книги», посилаючись на монументальне «У пошуках втраченого часу». Аби дати життя головному герою розповіді, Пруст майже відмовився від свого життя, закрившись у кімнаті та зранку до вечора пишучи власний роман. Однак попри творчий аскетизм письменник мав жагу до хорошого життя: у вазах у його квартирі стояли троянди чи нарциси, а у кишені — зберігався ароматний тютюн.
У юності Марсель Пруст був завсідником салонів, для одного з котрих він вів світську хроніку. У віці 16-ти років письменник заповнив і власний опитувальник — світську гру, яка з вікторіанської Англії прийшла до Парижу. Уже після смерті митця жанр стане відомий як «Анкета Пруста», яку надрукують у французькому літературному журналі Les Cahiers du Mois в 1924 році.
На честь 152-річчя з дня народження Марселя Пруста редакція L’Officiel Online згадує визначні цитати письменника, частина з яких зазначалась у його відомій анкеті.
«Щастя навряд чи слугує якійсь іншій меті, окрім як зробити можливим нещастя».
«Свобода ніколи не може бути втрачена, а наука ніколи не може регресувати».
«Річ у тім, що навіть несправжня втома, особливо в людей нервових, частково залежить від того, чи поглинута втомою їхня увага і чи пам'ятають вони про своє стомлення. Людина раптово втомлюється, щойно до неї закрадається острах втоми. Аби підбадьоритися, їй достатньо про неї забути».
«Якщо мріяти трохи небезпечно, то ліки від цього не в тому, щоб менше мріяти, а в тому, щоб більше мріяти, мріяти постійно».
«Час, який змінює людей, не впливає на наше уявлення про них».
«Любов — це простір і час, виміряні серцем».
«Улюблений вислів — той, який не можна резюмувати (або переказати стисло), оскільки його найпростіший вираз являє собою все, що є найкращого, найкрасивішого і найвеличнішого в природі».
(З анкети Марселя Пруста)
«Справжня подорож полягає не в тому, щоб шукати нові ландшафти, а в тому, щоб знайти нові очі»
«Ми думаємо, що відкриваємо таємниці світу, але насправді ми відкриваємо лише наші власні таємниці»
«— До яких вад Ви відчуваєте найбільшу поблажливість?
— До приватного життя геніїв».