«Сфотографуйте нас, містер!» — на фоні розтрощених вулиць Лондона кричали місцеві діти. Фотограф Роджер Мейн сформував візуальну ідентичність повоєнної Великобританії, створювавши документальні портрети жителів бідних та зруйнованих районів міста. Як самоучці Мейну вдалося перетворити «неідеальні» фото на мистецтво та сприяти законодавчим змінам в Англії, розповідає редакція L’Officiel Online.
Роджер народився в 1929 році в Кембриджі. Мейн навчався в коледжі Балліол на факультеті хімії, що в майбутньому допомогло йому в фотообробці власних кадрів. Саму ж фотографію Роджер ніколи не вивчав професійно, на пошук власного стилю його надихнуло знайомство з Х’юго ван Ваденойеном, який вважається одним з популяризаторів художньої фотографії в Великобританії.
Кадри Роджера Мейна, зняті на вулицях Лондона, швидко стали популярними. Вже на початку кар’єри фотографа його роботи публікувалися в пресі, а також ставали обкладинками для книжкових видань, найчастіше спеціалізованих на темі соціології або дитячої психології. Фінансова стабільність відкрила для Роджера Мейна шлях до нових проєктів, особливо важливих у часи, коли зароджувалися прогресивні законопроєкти щодо захисту дітей.
Інтерес Мейна до дитячої фотографії пояснюється ностальгією за втраченим дитинством, проведеним у суровій родині. У своїх кадрах Роджер відображав подвійні погляди на життя — дитячі та дорослі. Сурові вулиці Лондона 50-х років не заважали першим відчувати безтурботність та радість, чи від гри в м’яч, чи від дослідження зруйнованих авіабомбами будинків: такою була реальність.
У 50-х роках за версією влади міста вулиця Саутем вважалася абсолютно зруйнованою, тому згодом усі будинки були знесені, аби на їх місці побудувати висотку в стилі бруталізму Trellick Tower. Проте, на думку Роджера Мейна, там іскрило життя. Пригодницький інтерес дітей, наприклад, був помічений на знімку фотографа під назвою «Вібрація життя. Діти в розбомбленій будівлі».
Критики називають Мейна не тільки документалістом. Його імпресіоністські роботи досліджують людей та предмети з різних сторін, підтверджуючи мистецьку теорію суб’єктивності. За свою кар’єру Роджер Мейн створював не лише чорно-білі знімки, пізні роботи фотографа містять кольорові кадри. Хоча більшість з них сфокусована на житті робочого класу, у його портфоліо знайшли місце знімки джентльменів, граючих у крокет, з відпочинку на пляжах Англії чи лондонських раллі старовинних автомобілів.
Попри всю різноманітність робіт Роджера Мейна історично важливими та соціально-рушійними кадрами залишаються фотографії дітей та підлітків 50-х років. Вони нагадують світу про суворість війни та незворотні наслідки, які та залишає на їх свідомості.
