Марія-Антуанетта, символ вишуканої й фривольної французької монархії, народилася 2 листопада 1755 року. Пройшло майже три століття з цієї дати, а її постать продовжує надихати світ кінематографа, літератури та моди. Загадкова, романтична й трагічна доля французької королеви була зображена в понад п’ятдесятьох фільмах. Невинність її особи після прибуття до королівського двору Людовика XVI змінилася нестримними розвагами, а її романтична історія залишається об’єктом захоплення й інтерпретацій. Від мучениці до вільної й сучасної королеви — L’Officiel Online зібрав 6 кінообразів Марії Антуанетти, втілених різними акторками.
Норма Ширер, «Марія-Антуанетта» (1938)
Яскрава зірка 20-х і 30-х, акторка Норма Ширер втілила один із перших кінообразів Марії-Антуанетти. Однойменна стрічка розповідає про приїзд майбутньої королеви у Францію, її романтичні стосунки з графом Акселем фон Ферзеном, придворні інтриги та смерть внаслідок Французької революції. Відомий костюмер Адріан Адольф Грінбург створив для стрічки більш ніж 2,500 костюмів — для цього він подорожував кілька тижнів Англією, Францією, Італією та Австрією. З Європи були доставлені вишукані тканини, вишивки, коштовності, віяла та хутра. За роль Марії-Антуанетти акторка Норма Ширер здобула шосту номінацію на «Оскар».
Мішель Морган, «Марія-Антуанетта, королева Франції» (1956)
Мішель Морган, знаменита французька акторка XX століття, зіграла Марію-Антуанетту в стрічці режисера Жана Деланнуа. Вона зобразила останній період життя королеви між 1789 та 1793 роками: її закоханість у шведського графа Акселя фон Ферзена та непрості стосунки з Людовіком XVI через це. Марія-Антуанетта постає як чуттєва, вразлива й реалістична персонажка, яка перебуває між двома чоловіками та яку ранять події Французької революції.
Уте Лемпер, L'Autrichienne (1989)
Фільм L'Autrichienne або в перекладі з французької «австрійка», що відсилає нас до походження королеви, змальовує останні чотири дні перед її смертю. Історію цих трагічних моментів втілила німецька акторка й співачка Уте Лемпер — від звинувачення в державній зраді й крадіжці, суду зі свідченнями малолітнього сина до страчення на гільйотинні на паризькій площі Революції. Історик Ален Деко та сценарист Андре Кастело створили сценарій для фільму на основі судового процесу над королевою.
Кірстен Данст, «Марія-Антуанетта» (2006)
Працюючи над стрічкою «Марія-Антуанетта», режисерка Софія Коппола не намагалася створити класичну історичну драму. Французька королева у виконанні Кірстен Данст постає грайливою, молодою жінкою, а сам фільм сповнений історичних анахронізмів. Саундтреки фільму включають музику 80-х та музичні праці періоду бароко — від The Cure, New Order до Антоніо Вівальді й Франсуа Куперена. Водночас костюми, завдяки яким картина отримала номінацію на «Оскар», зробили Марією-Антуанеттою справжньою іконою моди. Кірстен Данст з’являється в образах, які є дивовижною сумішшю естетик рококо й сучасності, зокрема натхненними роботами Джона Гальяно в Dior.
Діане Крюгер, «Прощавай, моя королево» (2012)
У центрі драми режисера Бенуа Жако «Прощавай, моя королево» — стосунки між слугою королеви Сідоні Лаборде (Леа Сейду), її фавориткою Габріель Поліньяк (Вірджинія Ледоєн) та самою Марією-Антуанеттою (Діане Крюгер). Створена на основі однойменного роману Шанталь Тома, картина досліджує погляд слуги на швидкий занепад монархії в часи Французької революції. За сюжетом віддана монархії Сідоні Лаборде проводить свої останні три дні біля королеви. Значна частина картини була знята у Версалі, що додає історичної автентичності позолоченим кімнатам і атласним сукням.
Емілія Шуле, «Марія-Антуанетта» (2022)
Німецька акторка Емілія Шуле втілила один із нещодавніх кінообразів Марії Антуанетти в драматичному французькому серіалі. Сценарій для нього створила Дебора Девіс, відома за оскароносним фільмом «Фаворитка», тому спільна робота BBC і Canal+ відзначилася гротескністю, чудовим гумором і переосмисленням образу королеви крізь феміністичну призму. В новій інтерпретації історія Марії-Антуанетти починається в юності — в чотирнадцять років вона прибуває у Версаль, де на неї чекають маніпулятивні придворні та інтриги. Серіал був знятий у Версальському замку та Во-ле-Віконт на тлі вишуканих інтер’єрів. Дві сукні для Емілії Шуле були створені Dior та мали відобразити «більше фантазії й менше епохи».
Читайте також: Знаковий сувенір: кольє Одрі Гепберн із «Римських канікул» продадуть на аукціоні.