//= time(); ?>
Найбільший художній музей у Фінляндії Ateneum визнав Іллю Рєпіна українським художником
Мистецтво ніколи не існує поза політикою, а загальновизнані митці є прямим доказом величі світової та національної культури. Зокрема українська упродовж століть перебувала під гнітом імперської традиції, і тільки після відновлення незалежності українці почали претендувати на її визначення як національної.
Від початку повномасштабної війни митці, раніше тавровані «російськими» у світовій культурі, почали повертатися в лоно українського парнасу. Цьому завдячуємо активістам, журналістам та небайдужим кураторам. За сприяння останніх, а саме журналістки Анни Лодигіної, авторки проєкту про видатних постатей української культури Back to the Roots, нещодавно найбільший художній музей у Фінляндії Ateneum визнав Іллю Рєпіна українським художником, підписавши картини постійної експозиції саме за цієї ознакою. Про те, чому Ілля Рєпін (Ріпин) українець та як вдалося це довести – читайте у публікації.
Ілля Рєпін народився 1844 року в Чугуєві, тоді місті Харківської губернії. Освіту майбутній художник здобув у Петербурзькій Академії мистецтв, і цей факт часто ставав способом маніпуляції на користь визнання Рєпіна росіянином. Попри те, варто усвідомлювати факт, що здобути успіх було можливим лише в рамках імперської культури. Контраргументом може бути ціла низка картин, які оспівують красу й виняткову любов до України. Роботи різних періодів: «Українка біля тину», «Софія Драгомирова в українському вбранні», «Вечорниці» – є детальним дослідження української традиції.
Зображення місцевих краєвидів, зокрема поблизу рідного міста Чугуєва, наповнені теплом та ностальгією. Звернення до козацької тематики стало однією з основних концепцій Іллі Рєпіна – картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» визнана світовим надбанням. Навіть останньою роботою, написаною художником, став «Гопак» 1927 року, що зображує динамічний рух козацької старшини.
Визнання найбільшим художнім музеєм у Фінляндії Ateneum Іллю Рєпіна українцем є значним досягненням. Під час професійної діяльності, у 1899 році митець придбав ділянку у містечку Куоккалі, нині Рєпіно, на північному березі Балтійського моря, де згодом був побудований будинок «Пенати». У часи Жовтневого перевороту, Фінляндія проголосила незалежність, і містечко, де тоді жив художник, опинилося у складі нової країни. Так, значна частина його робіт стала надбанням фінського Товариства художників. Донині кілька його картин зберігаються в Ateneum, у Гельсінках.
Досі під роботами «Портрет художниці Єлизавети Званцевої» та «Портрет художника Акселі Галлен-Каллела» були підписи, що стверджували російське походження Рєпіна, однак на початку 2023 року до музею звернулася українська журналістка Анна Лодигіна з проханням надати більше інформації про життя Рєпіна у Фінляндії. Куратор музею надіслав Лодигіній статтю про художника, згідно з якою батьки Рєпіна були росіянами, які народилися в Підмосков'ї. Журналістка помітила помилку і надала докази того, що інформація не відповідає дійсності. Церковний документ показав, що батько і дід художника народилися на території сучасної України.
«Портрет художниці Єлизавети Званцевої», 1889 рік
Це питання невідповідності раніше порушував Лукаш Стасевський, відомий у Фінляндії музикант українського походження. У 2021 році він заявив, що на виставці в Ateneum бракує інформації про широкі зв'язки художника з українською культурою. Тоді в музеї відбулася велика виставка робіт Іллі Рєпіна у співпраці з Третьяковською галереєю та Музеєм російського мистецтва. Очевидним є те, що факт належності митця до українства був проігнорований.
«Росія вклала багато грошей у створення міфу про велику російську культуру, - каже Стасевський. – Талановиті майстри з колонізованих країн одразу потрапляли в категорію російського мистецтва».