Протягом цього року українські кінематографісти творили, рефлексували та мріяли. Вони висвітлювали реалії своєї країни та їхні виклики, занурювалися в не такі далекі 90-ті та досліджували космічні обрії всесвіту.
Підбиваючи кінопідсумки 2024 року, L’Officiel Online розповідає про 10 найкращих українських фільмів, що необхідно подивитися.
«Сірі бджоли»
«Сірі бджоли» — найкращий повнометражний ігровий фільм за версією Національної премії «Кіноколо», екранізація однойменного роману Андрія Куркова. Події стрічки розгортаються в «сірій зоні» АТО, маленькому селі, де залишилося лише двоє жителів. Вони вороги дитинства, колишні шахтарі, що час від часу зустрічаються, хоч і обговорюють суперечливо свої погляди: один орієнтується на захід, інший — на схід. Їхнє й без того неспокійне життя стає ще більш небезпечним, коли в селі з’являється російський снайпер.
«Уроки толерантності»
«Уроки толерантності» — яскрава «нетолерантна» комедія про ставлення українців, нерідко стереотипне, до ЛГБТК+ спільноти. За сюжетом, в Україні запроваджують нову програму з євроінтеграції «Уроки толерантності». Тепер провінційна сім’я Найдюків, що складається з вчительки, її непрацевлаштованого чоловіка та двох дітей, повинна прийняти в сім’ю відкритого гея й активіста Василя. Це має допомогти родині позбутися боргів та кредитів. Три тижні з Василем призведуть до сварок і напруженості, але також — до прийняття інакшості й знаходження себе.
«Ти — космос»
Дебютна повнометражна робота Павла Острікова була відзначена нагородами на кінофестивалях в Страсбурзі, Парижі та оголошена Британським інститутом кінематографії однією з найкращих у 2024 році. У центрі науково-фантастичної трагікомедії — український далекобійник Андрій, що після вибуху Землі залишається єдиним живим у Всесвіті. Проте ненадовго: з ним встановлює зв’язок французька вчена Катрін, тож вони вирішують летіти назустріч одне одному, всупереч космічній відстані.
«Мирні люди»
«Мирні люди» — ще одна стрічка від українських творців, яка стала однією з найкращих у 2024 році в списку Британського інституту кінематографії. Світова прем'єра фільму відбулася на Берлінському кінофестивалі, де він отримав дві спеціальні відзнаки. Картина складається з перехоплених розмов дзвінків російських військових до їхніх рідних і друзів у росії. Вони на тлі зображення зруйнованих міст, сіл України розкривають правду про так звану «спецоперацію»: від переймання героїчними ілюзіями до повного розчарування та втрати глузду, від мародерства до вчинення найжахливіших воєнних злочинів.
«Порцелянова війна»
Документальна стрічка «Порцелянова війна» — одна з тих про Україну, що увійшла в шортлист премії «Оскар-2025», і була створена в спільному виробництві України, США й Австралії. Її події розгортаються довкола трьох вітчизняних митців-керамістів у повномасштабне вторгнення: Слави Леонтьєва, Ані Стасенко й Андрія Стефанова. Аня, попри щоденні обстріли знаходить опір і мету у своєму мистецтві. Андрій вирушає в небезпечну подорож, щоб вивезти свою молоду сім’ю в безпечне місце. Слава ж стає інструктором зі стрільби для звичайних людей, що мимоволі перетворитися на справжніх воїнів.
«Яремчук: Незрівнянний світ краси»
«Яремчук: Незрівнянний світ краси» став найкасовішим документальним фільмом в історії України. Він розповідає про Назарія Яремчука, феномена української сцени 70-80-х років, виконавця знаменитих «Червона рута», «Водограй», «Стожари» і «Гай, зелений гай».
Через спогади близьких, особисті щоденники й ексклюзивні хроніки глядачі мають змогу дізнатися про життя та шлях співака до міжнародної слави: гастролі різними контентами, виступи в Чорнобильській зоні відчуження, перемогу на конкурсі «Пісня-71» й трагічну загибель його друга, композитора Володимира Івасюка.
«Ми, наші улюбленці та війна»
Для режисера й відомого тревел-блогера Антона Птушкіна «Ми, наші улюбленці та війна» став дебютним повнометражним фільмом у кар’єрі. Документальна стрічка зображає стосунки людей і тварин на тлі повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Головні герої фільму — це коти, собаки, ведмеді, леви, лемури та єменський хамелеон «Ігорьок», а також люди, що їх рятують. Військові, волонтери, цивільні й іноземці, що роблять це як вдома, за кордоном, так і на лінії фронту. «Та через усі історії проглядається найцікавіше — коли здавалося, що ми рятуємо тварин, насправді це тварини врятували нас», — йдеться в синопсисі фільму.
«Редакція»
Сатирична комедія «Редакція» переносить глядачів на Херсонщину, де науковець природничого музею Юра стає свідком навмисного підпалу лісу. Він вирішує розкрити правду про цей злочин та починає працювати в редакції місцевої газети. Проте замість відновлення справедливості поринає у вир несправжніх новин і корупційних схем, адже невдовзі мають відбутися вибори мера. Щоправда, головний кандидат проголошує передвиборчі обіцянки попри те, що перебуває в комі.
«Я і Фелікс»
«Я і Фелікс» — повнометражний ігровий дебют режисерки Ірини Цілик, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка та американського кінофестивалю «Санденс». Створений за мотивами роману «Хто такий?» українського письменника Артема Чеха, фільм на тлі 90-х розповідає історію дорослішання Тимофія та його стосунків із сім’єю, друзями й першим коханням. А також — із контррозвідником Феліксом, що повернувся з війни в Афганістані, у виконанні письменника Юрія Іздрика.
«Довга доба»
«Довга доба» режисерства Алана Бадоєва є історією українського опору й життя під час війни, що складається з 200 годин хронік виживання. 12 тисяч українців долучилися до створення фільму: цивільні, військові й медики. Кожна історія в стрічці була знята його героями на мобільні телефоні: деякі з них загинули, інші вижили.
Читайте також: Антон Птушкін. Кінематографія цінностей