Явище Харківської школи фотографії останні декілька років привертає до себе стійку увагу як широкого загалу, так і кураторів, дослідників і колекціонерів. Свідченням цього стали як поява численних публікацій, присвячених харківським фотографам, і проведення різних за масштабом виставкових проєктів, що представляють їхній доробок (Grynov Art Foundation, PinchukArtCentre), так і початок його системного збереження на інституційному рівні, маркований появою Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP).
Наприкінці жовтня опублікували монографію кураторки MOKSOP Надії Бернар-Ковальчук "Харківська школа фотографії: гра проти апарату", яка є результатом дворічних студій, проведених авторкою в рамках мистецтвознавчої програми університету Сорбонна, Париж. Проєкт здійснився за підтримки Українського культурного фонду.
Це перша монографія, присвячена Харківській школі фотографії, яка розкриває множинність джерел, методів та мотивацій фотографічної творчості представників одного з найяскравіших феноменів українського сучасного мистецтва. Авторка пропонує прочитання робіт всіх трьох поколінь (від 1960-х до 2010-х рр.) через концепт "експериментальної фотографії", який було висунуто чесько-бразильським філософом Вілемом Флюссером.
У цьому прочитанні фотограф, залучений в експериментальний поступ, не тільки здійснює формальні та технічні маніпуляції зі світлочутливими матеріалами — він "грає проти апарату", знаходячи нові, незапрограмовані в ньому можливості. В радянському андерграунді, посеред руїн імперії або на київських барикадах харківська фотографія вже більш як пів століття визначається іронією, критичним поглядом на медіум та колективною дією. Книга матиме розлогий довідковий апарат з бібліографією, а також ілюстраціями та фрагментами з інтерв’ю, більшість з яких публікуються вперше.
Дивіться також: Что внутри: В Гонконге открылась выставка архивных дизайнов Мартина Маржелы