Від Йоргоса Лантімоса до омажу Сергію Параджанову. Що дивитися на Одеському кінофестивалі в Києві

ПОДІЛИТИСЯ
Гучні світові прем’єри й знакове українське кіно
ПОДІЛИТИСЯ

Утретє Одеський міжнародний кінофестиваль пройде в іншому місті через безпекові міркування. Попри випробування, цьогоріч 15-та в його історії подія відбудеться в Києві з 12 по 20 липня. Програма події включає нові гучні світові фільми та знакове українське кіно. 

Прем'єра в Україні «Видів милосердя» Йоргоса Лантімоса, шокувальний горор із Демі Мур, омаж Сергію Параджанову та значущі історії з вітчизняних реалій — про 8 фільмів, що варто подивитися на Одеському кінофестивалі в столиці, розповідає L’Officiel Online.

«Види милосердя» (2024)

Одна з найочікуваніших прем’єр року — новий фільм режисера Йоргоса Лантімоса «Види милосердя», що вперше з’явиться на українських екранах саме на Одеському кінофестивалі. Стрічку із зірковими акторами, як-от Еммою Стоун, Віллемом Дефо й Гантер Шафер, описують як притчу-триптих. Дебютантка Каннського кінофестивалю, кінокартина складається з різних історій. 

Перша — про чоловіка без вибору, що намагається взяти під контроль власне життя. Друга — про поліціанта. Він схвильований через дружину, що після свого зникнення в морі повернулася зовсім іншою людиною. Третя — про жінку, яка шукає особу з унікальними здібностями, щоб та стала видатним духовним лідером.

«Ніщо не зрівняється» (2022)

«Ніщо не зрівняється» — це документальна стрічка про одну з найяскравіших вокалісток останніх десятиліть Шинейд О'Коннор, що пішла з життя влітку 2023 року. Фільм висвітлить кар’єру співачки, яка стала всесвітньо відомою з чуттєвим кавером Nothing Compares 2 U. А також розповість про те, як її іконоборча особистість, зокрема протест проти Папи Римського, призвела до її вигнання з попмейнстриму.

«Кипарис» (2024)

Український фільм режисера Миколи Носока розповідає про 79-річного художника-самоука Валерія. Коли у 2017 році Україна укладає безвізовий із Європейським союзом, він отримує шанс втілити давню мрію. Вперше відкриті за 100 років кордони дозволяють йому вирушити в Грецію, яку до того він міг уявляти лише з образів у кіно та книг.

«Субстанція» (2024)

Ще один дебютант Каннського кінофестивалю, що здобув нагороду за найкращий сценарій і якого покажуть у Києві — сміливий та шокувальний горор «Субстанція». Це історія про суспільний тиск на жінок і їхнє нівелювання, які, як і всі люди, приходять через цілком природний процес старіння. 

У центрі сюжету — суперзірка Елізабет Спаркл у виконанні Демі Мур, що веде популярне фітнес-шоу. Продюсер рекомендує їй вийти передчасно на «пенсію». Тож вона починає використовувати загадковий препарат, що створює тимчасову молодшу версію людини. Так, народилася Сью, яку зіграла Маргарет Квеллі. Проте те, що у світі з’являються дві жінки з однією свідомістю, призводить до непередбачуваних наслідків.

«Сентиментальна подорож Сергія Параджанова» (2024)

Стрічка українського режисера Тараса Томенка («Будинок Слово. Нескінченний роман») є омажем Сергію Параджанову, видатному кінорежисеру. Її створили з нагоди цьогорічного ювілею — ста років із дня народження генія. У ній унікальні архівні матеріали поєднуються з сюрреалістичними ляльковими сценами. Так, плавно стираються межі між уявою й реальністю.

«Маріуполіс» (2016)

«Маріуполіс» — історія ще наче «мирного» Маріуполя, який водночас у 2015 році перебував за два кроки від зони бойових дій на сході України. Його режисер Мантас Кведаравічюс, який загинув під час документування подій у місті вже на початку повномасштабного вторгнення, був захоплений цим місцем на Азовському узбережжі. 

Сьогодні контекст стрічки здається до болю знайомим, проте таким же неможливим. Це Маріуполь іншого десятиліття, де чоловік лагодить рибальську сітку, робітники фабрики розчулено слухають концерт, а бомби падають в море, але люди вже звикли. 

«Міф» (2018)

Василь Сліпак був українським оперним виконавцем із всесвітньо відомим ім’ям. Протягом майже двох десятиліть він був зіркою у Європі: виступав за підтримки ЮНЕСКО і був солістом Паризької національної опери. Фільм під назвою «Міф» розповідає його історію. Те, як із початком Революції Гідності, він очолював у Франції мітинги на підтримку власної країни. А також згодом, після початку війни росії проти України, повернувся на Батьківщину й покинув сцену. Василь Сліпак, Герой України, загинув під час бою на Донеччині. Його військовим позивним був «Міф» — відсилання до улюбленої арії з опери «Фауст».

«Ми були рекрутами» (2023)

Фільм режисерства Любомира Левицького — це розповідь про справжніх героїв сьогодення, що стоять на захисті світла. Стрічка розкриває характери восьми бійців 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Вони не лише професійні військові, а й філософи, або просто хлопці, що мріють про сім’ю й мирне життя у власній країні. Історію у фільмі розповідає рекрут, що опинився біля «найкрутіших тигрів» у день збору на завдання. Їх чекає подорож — від бази підрозділу до лінії зіткнення.

Читайте також: 7 важливих подкастів, що варті уваги — від історії, мистецтва України до психічного здоров’я

ПОДІЛИТИСЯ
На сайті доступні аудіозаписи статей, підкасти і рекомендації стилістів в аудіо-форматі. Такі матеріали відмічені відповідним знаком(зліва).