Традиції святкування та підготовки до Великодня з давен відрізнялися в історико-етнографічних регіонах країни — від способу приготування паски до фарбування крашанок та наповнення кошиків. Водночас спільним залишалась сакральність свята та його духовне коріння. Яким був великодній український стіл, як фарбували писанки та крашанки, а також що складали в кошики та яке вбрання вдягали до церкви, розповідає L’Officiel Online.
Пророча паска
Підготовка до Великодня традиційно розпочиналася в Чистий Четвер, проте в деяких регіонах країни пекли паски й у Страсну П’ятницю. Готували її виключно з білого борошна, яке ретельно відсіювалося від висівок. Паски декорували борошняною ліпкою — квітами, пташками, хрестами тощо — і лише з початку XX століття їх почали оздоблювати білою глазур’ю.
Жителі деяких регіонів називали паску «бабкою» чи «бабою» — на Бойківщині, наприклад, таку назву давали першій та найбільшій здобі, яку несли до церкви. Водночас на Полтавщині та Чернігівщині готували сирні паски, що мали вистоятися до самого свята.
Приготування паски завжди було відповідальною справою. Жінки вдягали чистий одяг, найчастіше білу сорочку, та вмивалися чистою водою. У день випікання традиційної здоби не можна було сваритися вдома та навіть приймати гостей. У деяких регіонах країни жінки не сідали поки не завершували процес приготування, аби тісто не «сіло». Якщо паска не піднялася або впала, вважалося поганою прикметою.
Символ життя та родючості
До Великодня українці фарбували яйця: сирі писанки або ж варені крашанки. Хоча точна дата появи традиції невідома, на Рівненщині було знайдене розписане глиняне яйце, створене близько 950 років тому, а на Київщині — часів Київської Русі.
Розписуванням яєць теж займалися жінки. Вважалося, що візерунки на них можуть «замовляти» на врожай або поповнення в родині. Для фарбування яєць жінки збиралися разом або усамітнювалися, коли в процесі бажали потаємного. З давен українці вірили в цілющість писанок та крашанок — ними лікували хворих та гасили пожежі.
Для розпису використовувалися природні рослини та квіти: чорнобривці, ягоди бузини та чорниці, коріння марени та інші.
На Великдень біля церкви
Традиційно на Великдень святили паску та яйця, молочні та м’ясні продукти, а також сіль. Були в кошику й менш звичні продукти, такі як ціле запечене порося, хрін, мак, часник та зерно. Серед предметів побуту — ніж. Його клали до кошику, аби потім розрізати свячену паску або покласти біля норовливої корови, щоб та не била господиню. На Волині, наприклад, ніж також клали до кошика з немовлям: так нечиста сила не змогла б «обміняти» дитячу душу ну свою.
До церкви українці вдягали найкраще, але головне — ідеально чисте. Сорочка до свята могла бути й не новою, на відміну від Різдва. На Великдень господині вдягали червоні хустки або вплітали стрічки в коси, аби підкреслити своє святкове вбрання.