Видавництво "#Книголав" презентує серію класичної літератури "Золота полиця": 12 книжок, перекладених актуальною українською та оформлених творчою майстернею "Аґрафка", виходитимуть протягом року щомісяця. L’Officiel Online поспілкувалися із кураторкою проекту, письменницею Катериною Бабкіною, та партнеркою видавництва Світланою Павелецькою, дізналися деталі проекту та з’ясували, за якими принципами обирались книжки у серію "Золотої полиці".
До списку книжок, що видаватимуться у рамках проекту “Золота полиця”, увійшли “Робінзон Крузо” Даніеля Дефо, “Венера в хутрі” фон Захера-Мазоха, “Граф Монте-Крісто” Александра Дюма, “Кармен” Проспера Меріме, “Любий друг” Гі де Мопассана, “Джейн Ейр” Шарлотти Бронте, “Портрет Доріана Грея” Оскара Вайлда, “Пані Боварі” Флобера, “Мобі Дік” Мелвілла, “Тев’є-молочар” Шолом-Алейхема, “Девід Копперфілд” Діккенса та “Троє у човні, не рахуючи собаки” Джерома К. Джерома.
Про список літератури
“Всі ці твори дуже різножанрові, і нам хотілось показати максимально різноманітну класичну літературу, – розповідає Світлана Павелецька. – Але найголовніше – ми обирали ті книжки, що є актуальними зараз. Будь-який сюжет можна перенести у сьогодення, і він не втратить злободенності. Приміром, якби у Доріана Грея було не дзеркало, а інстаграм, історія зовсім не змінилась би через це". “Я зі свого боку дуже хотіла сфокусуватися не просто на визначних книгах, а на тих, котрі активно присутні в культурі – за мотивами яких знімають фільми і серіали, ставлять вистави, створюють героїв. Гарно вряди-годи повертатися до першоджерел, тим більше в якісному оформленні та сучасному актуальному перекладі”, – додає Катерина Бабкіна.
Про мету проекту
Проект має не тільки просвітницьку, але й благодійну складову: одна з його цілей – це популяризація та підтримка бібліотек. Як це відбувається? На сайті “Золотої полиці” є три варіанти оформлення річної підписки на книжки: ти можеш оформити попереднє замовлення для себе, подарувати його другові або передати всю серію будь-якій бібліотеці України.
“У багатьох невеличких містах і селах бібліотека – це єдина можливість для зустрічі з літературою. У бізнесі попит народжує пропозицію, але з книжками так не працює: це складний продукт, на який вам треба витратити багато свого ресурсу. І, якщо ми хочемо, щоб українці почали читати, нам треба насичувати ринок якісною літературою”, – пояснює Павелецька. Бабкіна також вважає, що бібліотеки залишатимуться потрібними і видозмінюватимуться. На її думку, найточніше було би тепер їх назвати місцем систематизованого доступу до контенту – книжкового, медійного, живих зустрічей та лекцій.
Обговорюючи актуальність проекту та його майбутнє, Катерина Бабкіна каже, що шкільна програма з літератури була багато у чому нудною, невчасною, пафосною та не динамічною. “Складається враження, що її формували для того, щоби людина, одного разу потрапивши в світ літератури, сказала собі "оу, це, мабуть, не моє" й ніколи до цього не поверталася. Книжки з нашого проекту частково теж стали жертвами такого підходу – їх прочитали в 12 чи 14 років, не зрозуміли, не полюбили і – не те щоб забули, але запам'ятали як щось "не моє". Тим цінніше буде читачеві відкрити їх для себе знову як захопливі й багаті тексти”. Павелецька підтримує її у цьому: за її словами, якби класика не була цікавою, Голівуд зараз не екранізовував би “Мобі Діка”.
Почитати про проект та замовити книжку можна на сайті #книголаву
Першу книжку з серії, "Венеру у хутрі", шукайте у книгарнях вже зараз!