9 вересня, о 19:00, в Музеї кіно Довженко-центру відбудеться запуск проєкту play, rec, pause..., присвяченого 60-річчю з дня народження українського художника Олександра Гнилицького, 25-річчю громадської мистецької організації «Інституція нестабільних думок» й однойменному творчому колективу, співзасновником і активним учасником якого він був.
Експериментальний кураторський задум Лесі Заяць, Оксани Баршинової та Лєри Полянськової в Музеї кіно представляє собою водночас виставку й тимчасовий знімальний майданчик. У фокусі проєкту – візуальна мова автора, між рухомим та статичним кадром, яка структурується за допомогою кінолексики.
Олександр Гнилицький був тонким концептуалістом, піонером інсталяції та українського медіамистецтва, майстром оптичних ілюзій, кінетичних скульптур і справжнім візіонером міждисциплінарних підходів.
За останні 11 років його твори з’являлися в численних проєктах, відбулося три масштабні персональні виставки у двох українських містах. Пройшло кілька виставок, присвячених його поколінню, де кінець 80-х – початок 90-х минулого століття часто були у центрі уваги. Гнилицький посів своє місце в історії мистецтва здебільшого завдяки ранній діяльності, пов’язаній з українською «новою хвилею», але про нього можна ще багато дізнатись. Його повний внесок в українське мистецтво ще й досі детально не проаналізований, не описаний, не переописаний.
Хоча в середині 1990-х Гнилицький переїхав до Мюнхена, він насправді ніколи не емігрував. Його доробок пов’язаний із двома контекстами й тим, що «між» і «поза»: кирилицею та латинкою, східним та західним впливом, локальним та глобальним поглядом. Те, що робить його цінним для країни сьогодні.
Зріла творчість митця та його метапозиція є цікавими також і для глядача поза українським контекстом, тому паралельно з київською виставкою відбуватиметься камерна мюнхенська.
Проєкт play, rec, pause..., придуманий спеціально для Музею кіно Довженко-центру, ставить під сумнів ідею виставки як статичного простору. Його унікальність буде полягати у введенні до експозиції свого роду «лабораторії», де відбуватиметься дослідницький процес зі спеціально запрошеними мистецтвознавцями, критиками, кураторами, художниками.
Виставка складатиметься з тематичних кластерів, що показують трансмедіальну творчу практику та розповідають про аспекти доробку Гнилицького, пов’язані прямо чи опосередковано зі світом кіно, телебачення та поп-культури. Поруч із живописом представлені також інсталяція, медіагібриди, об’єкти, відео та анімаційні роботи колективу «Інституції».
На виставці play, rec, pause… вперше буде представлено домашнє документальне відео з міста, котре, як ніяке інше, репрезентує світ КІНО, що показує художників, робочий процес і перформанс у Лос-Анджелесі (2008). Вперше в Україні також виставляються деякі пізні роботи та рідкісні архівні матеріали.