Багато хто чув красиве словосполучення «екзистенційна криза». Але що воно означає, як її визначити та що з нею робити, знає далеко не кожен. У цій статті ми розберемося з незнайомим поняттям.
Спочатку екзистенціалізм не був окремою течією філософії. Його розглядали в рамках гуманізму та інших напрямів. Поступово екзистенціальна криза набула чітких рис і переросла у великий напрям із кінцевими цілями.
Екзистенціалісти неординарно підходять до проблеми скінченності буття. Вони не бачать у кризі шкоди й сприймають її як неминучу віху саморозвитку. А данський філософ XIX століття Серен К'єркегор зазначив, що вміння правильно переживати допомагає людині зростати як особистість.
Прихильники екзистенціалізму переконані, що людина сама визначає сенс свого буття. Багато людей не готові робити висновки, тому користуються різними концепціями: традиціями, релігією, усталеним світоглядом. У кожному випадку людина знаходить для себе найраціональніше пояснення свого існування. Це допомагає впоратися з тривогою та іншими негативними емоціями.
Що таке екзистенційна криза
Поняття «екзистенція» походить від латинського слова, яке означає «існування». На певному етапі життя людина замислюється про сенс свого буття. Таке складне питання мало кому вдається вирішити. Тож виникає занепокоєння, яке нерідко переростає у стрес або депресію.
Екзистенціальна криза — це процес пошуку рішень сакральних завдань. Найпопулярніші з них: «Навіщо я живу?» та »Я живу так, як хочу, чи ні?».
Подібні проблеми не виникали в наших предків, які виживали в епоху мамонтів. Екзистенційна криза проявляється в суспільстві, яке задовольнило свої базові потреби в їжі та безпеці. Тому сьогодні це проблема номер один у всьому світі.
Як показує практика психологів, екзистенційну кризу найчастіше відчувають люди 30-50 років. Виникають думки про смерть, самотність, цінності, відповідальність і свободу. Однак вона може настати й в будь-якому іншому віці під дією причин різного роду.
Причини екзистенційної кризи
Питання про буття хвилюють людей у період ухвалення важких рішень. Екзистенційна криза може виникнути від постійного стресу, хоча він сам провокує занепокоєння. Утворюється таке замкнене коло, яке людині нелегко розірвати.
Найпоширеніші чинники екзистенціальної кризи:
- закінчення школи та закладу вищої освіти;
- вихід на пенсію;
- зміна місця проживання у форматі країни або міста;
- розлучення або шлюб;
- поява на світ первістка;
- смерть близької людини;
- діагностика небезпечного захворювання;
- переживання травматичної події;
- зміна роду діяльності;
- неможливість задовольнити соціальну частину життя (самотність, відсутність дітей, заборона на політичну свободу тощо).
Психологи впевнені, що розмірена повсякденність не може спричинити екзистенціальну кризу. Обов'язково має статися подія, яка виб'є з колії. Новий етап життя, обмеження в житті або смерть тих, що оточують, є поштовхом для переосмислення буття.
Не варто розглядати екзистенційну кризу як хворобу або щось погане. Радше це поштовх до самопізнання, особистісного розвитку та зростання. Яка б не була причина, вона дає людині зрозуміти, що тільки від неї самої залежить подальший розвиток подій.
Ознаки екзистенційної кризи
Учені провели теоретичне та емпіричне дослідження змін, пов'язаних з екзистенційною кризою. Дослідження показали, що люди демонструють зміни одразу в трьох сферах життя: емоційній, поведінковій та пізнавальній.
- Найчастіше про екзистенційну кризу свідчать такі ознаки:
- Емоційний біль. Особливо часто проявляється в людей з онкологічним діагнозом із пізньою стадією.
- Безпорадність і відчай. Коли опускаються руки й не хочеться навіть починати щось робити.
- Емоційна вразливість. Людина постійно гостро відчуває злість, страх, сором чи сум, легко піддається емоціям.
- Почуття провини та страху. На тлі важливих життєвих змін людина боїться зробити крок уперед і культивує в собі почуття провини за недостатню рішучість або помилкову дію.
- Самотність. Дослідження онкопацієнтів показали, що люди відчувають гостре почуття самотності навіть в оточенні люблячих родичів.
Що стосується поведінкового боку екзистенційної кризи, то тут людина стикається з низкою складних змін. Вона втрачає своє звичне оточення, нерідко набуває шкідливих звичок. Зміни життя і свідомості тягнуть за собою проблеми зі здоров'ям. У деяких випадках спостерігається підвищена агресія. Інші люди, щоб вийти з екзистенційної кризи, вигадують щоденні ритуали.
У когнітивній сфері спостерігається втрата особистісних цілей. Людина перестає розуміти, заради чого вона живе. Для боротьби з кризою необхідно звернутися до досвідченого фахівця у сфері психології.
Як пережити екзистенційну кризу
Не варто думати, що екзистенціальна криза — це небезпечне захворювання, якого можна уникнути. Така подія, як смерть близького, трапляється з кожним. А стрес, самокопання і пошук життєвого орієнтира — це природна реакція на втрату.
Для того, щоб полегшити перебіг екзистенційної кризи, можна скористатися кількома нехитрими практичними порадами. Для зменшення тривожності допомагає медитація. Техніка очищення свідомості допомагає повернути міцність духу та викинути з голови нав'язливі думки.
У разі екзистенційної кризи корисно записувати свої роздуми. Досить сісти в тихому й спокійному місці, щоб нічого не відволікало від проблеми. Узяти аркуш паперу та виплеснути на нього всю тривогу, запитання й побоювання. Потім перечитати написане. У цих рядках буде описано не тільки проблему, а і її розв'язання.
Звичайно ж, найдієвішим способом є кваліфікована допомога фахівця у сфері психології. Однак, якщо поруч немає його, не варто переживати екзистенційну кризу самотужки. Потрібно звернутися по підтримку до близьких людей. Вони подарують вам інший погляд, що допоможе змінити світогляд.
Психологи радять відсіювати песимістичні думки, намагатися перемикнути увагу на щось інше. Чудовим рішенням у боротьбі з екзистенційною кризою є активна життєва позиція. Рекомендується шукати відповіді на свої запитання. Багато людей повертають екзистенційну кризу собі на благо, домагаючись нових висот у своєму житті.
Читайте також: «Мені некомфортно»: як встановити особисті кордони та не перетинати їх?