Поводження з відходами — чеснота, яку сьогодні важко переоцінити. Якщо ви не думаєте про свої відходи — вас, звісно, ніхто не притягне до суду, бо наша держава не налагодила систему збору відходів для населення. Втім, якщо ви думаєте про відходи, мінімізуєте їх, шукаєте варіанти розпорядитися ними максимально корисно — нагороди вам точно ніхто не вручить. Між тим, саме така поведінка є запорукою формування здорового суспільства і правильного поступу держави в цілому, хай поки на рівні лишень сотень чи тисяч подібних тобі.
Анастасія Цибуляк — одна з небагатьох в Україні, хто знає, як має бути. Адже як засновниця найбільшого імпортера органічних продуктів в Україну — Glossary, вивчила досвід всіх європейських країн, а як засновниця просвітницького фонду Glossary foundation намагається впроваджувати ідеї розумного споживання і поводження з відходами на рівні шкіл, окремих громад і лідерів громадської думки.
«Страшно не те, що поки більшість в Україні загалом не надає значення кількості власних відходів. Та якщо ми чекатимемо великих рішень, і не робитимемо малих важливих кроків, ми потонемо в смітті. Як любив повторювати Шимон Перес, маленьких мрій не буває», — каже Анастасія.
Чому відходи? Чому ця тема стала темою ваших досліджень, спостережень і врешті-решт одним із фокусів діяльності фонду, який ви заснували навесні минулого року?
Одна справа — мріяти про відпустку в теплій країні взимку чи гідну школу для своїх дітей, і геть інша — про правильне поводження всіх людей на планеті Земля з відходами. Бо відходи — це геть не красиво, а приділяти їм додатковий час — геть не цікаво. Між тим, зараз ми не маємо іншого виходу. Я не даремно сказала про теплі краї, кінець-початок року – традиційний період відпусток. І що маємо? Дані наукового журналу Advances in Atmospheric Sciences свідчать про рекорд тепла вод світового океану в 2021 за весь період спостережень, а це з 155-го року.
Мені знайомі звідусіль писати: «Яка ж вода тепла!». Океани поглинають третину вуглецю, внаслідок чого деградують коралові рифи, зникають водні мікроорганізми, але вони не можуть нам про це сказати. А я можу: ми маємо прагнути нульових відходів, інакше будемо незабаром варитися в океані, як в пекельних котлах на картинках до твору Данте.
Все настільки погано?
Все погано, але в цьому невеселому ланцюжку одне з лідируючих місць посідають харчові відходи. Зменшувати їхню кількість, а отже кількість вуглекислого газу і метану, який викидається внаслідок їх гниття, можна, це реально, і хіба ця надія — це добре?
А метан може реагувати з галогенами — фтором і хлором — з утворенням фреонів, які в свою чергу руйнують озоновий шар.
Так. Нам це потрібно? Хіба не ми маємо це припинити? Ви знали, приміром, що після новорічних свят 1 мільярд гривень опинився на смітнику? Люди накупили зайвих продуктів, які в результаті опинилися на смітнику. Через це стався синтез метану, вуглекислого газу, а також утворилася пожива для пацюків, засмічення наших старих каналізацій, наповнення полігонів, це марно витрачені ресурси — вода, земля, органічні добрива, бензин на перевозку, марна і зайва робота людей.
Для виробництва одного буханця хліба потрібно 100 відер води, однієї курячої грудки — 54 відра, аби виростити одну картоплину — 6 відер. Викидаючи їжу – ми негативно і сильно впливаємо на довкілля, чого в умовах перегрівання планети просто не можемо собі дозволити.
Тобто, потрібно менше споживати? Вихід в цьому?
Планувати своє споживання, споживати розумно. От вам проста арифметика:
- 74 % людей не складають список продуктів, коли ідуть до магазину
- 35 % не планують своє харчування
- 24 % не знають, що є в холодильнику, коли ідуть до супермаркету
Ось вам одне головне просте правило, що треба робити, аби кількість харчових відходів зменшити: плануйте! І цікавтеся, що є у вас же в наявності. Я, наприклад, складаю меню на тиждень. Якщо були оладки з броколі, чому не поснідати сиром наступного ранку авокадо з червоною рибою, а потім запікти сирники чи гарбуз або безглютенове печиво до кави? Я планую, і моя родина це вітає. Сніданків ми чекаємо, як і вечерь, як свята і завжди з нетерпінням.
«Що там у нас сьогодні на вечерю? А що завтра? Мммм. Смакота», — це надпріємні слова від близьких.
Насправді, ще в 2019 році ООН заявило про харчову епідемію, якою охоплений світ, чи не так?
Так, бо було за їхніми підрахунками викинуто 17% їжі, тобто аж мільярд тон продуктів харчування. Разом з тим майже 700 мільйонів людей в цьому ж 2019-му не доїдали і на їжу випало 10% парникових газів. Хоча я зустрічала і інші цифри — третина їжі викидається, хоча інколи мені здається, що загалом окремі домогосподарства викидають половину! Тобто, викидів від органічних відходів відповідно більше.
Якими лайфхаками ви ще можете поділитись та які реальні для втілення в повсякденному житті?
Зменшення харчових відходів — одна з цілей стійкого розвитку ООН, яка співпадає і з цілями нашого фонду Glossary foundation. Мені хочеться, щоб нас чули і якщо треба дати відповідь на ці питання розгорнуто, ми з нашою командою готові іти до шкіл, бізнес- і державних закладів і говорити з усіма, що вже і робимо. Ми розробили цікаві програми щодо поводження з відходами, які надихнуть навіть тих, хто зараз не замислювався над цим питанням.
Отже, перше правило: купуйте стільки, скільки вам потрібно, уникайте імпульсивних покупок і по можливості купуйте свіжі продукти, але не мішками. Я розумію, у вас нема часу ходити через день на ринок чи маркету, але на тиждень розрахувати ваші потреби і не купити зайвого точно реально. Прорахуйте порції, використовуючи мірні чашки для кускуса, рису чи макарон. Творчо підходьте до решток їжі. Зів’ялі овочі — в блендер, щоб створити соуси для сендвічів, тако, каррі, підливки і пасти — насправді, стільки всього можна з них зробити!
Станьте шеф-кухарями на ваших кухнях. Сьогодні один із ключових трендів в провідних ресторанах — приділяти увагу питанню запобігання харчових відходів.
Також хочу порекомендувати простий лайфхак — зробіть морозилку вашим другом. Щось можна заморозити надовго: чорницю і ожину, ті самі томати чи зелень — вона ж не стоїть довго в стаканчику, відразу починає в’янути. Так чому її відразу не заморозити? Причому якості свої кріп і петрушка від того не втратять. Навіть, коли ви не доїли щось в ресторані — попросіть загорнути з собою, з’їжте завтра чи заморозьте надовше. Це теж ознака розумного споживання.
Ніби все просто, але мороки з органікою виходить забагато, вам не здається?
На жаль. Але все життя — це морока, коли ти відповідальний. Просто коли ти виписав, умовно, правила свого розумного споживання, став на шлях sustainable — ти далі просто живеш за звичкою, доводячи до автоматизму свій спосіб життя. Минуло 5 днів після того, як пучок шпинату опинився в холодильнику? В блендер його та готуйте смузі, салати, сендвічі, песто. Ви навіть не підозрюєте, які нові грані смаку він вам подарує!
Гарбуз, на щастя, стає модним продуктом в наших ресторанах, а ціна йому — 3 копійки. 3 місяці він легко зберігається в прохолодному місці, навіть без холодильника, якщо ж вже почистили і порізали, то три тижні. Але за три тижні проживіть смачне помаранчове красиве життя: суп, різотто, лате зі спеціями, пироги, посмажити насіння, або ж запекти шматочками. Є величезна кількість способів, як щось приготувати креативне з овочів, перед тим, як вони зіпсуються. Той самий огірок 2 тижні відмінно лежить у відповідному відділенні для овочів, але якщо порізали, то пару днів. Гаспачо, сацікі, салат, сендвічі, водичка, настояна на огірках з кількома листочками м’яти — це смачно і корисно. Просто не треба забувати про варіації.
Якщо ж ви купили огірок на салат, пару разів салат зробили, більше не хочеться, огірок лежить псується — то, ясно, ви його потім викинете. Але ваша фантазія, ваша увага до себе і до задоволення своїх гастрономічних смаків не дадуть огірку, шпинату, гарбузу опинитися на смітнику! Їм там не місце.
В магазинах побутової техніки продаються контейнери для харчових відходів, як ви до них ставитеся?
Знаю, але вони невеликі, а далі що з відходами — назбирав і все одно на смітник? Вони просто дають можливість накопичувати і з контейнера не тхне, але відходи лишаються відходами і потім вони вироблятимуть метан і вуглекислий газ. А я ратую за те, щоб поводитися з відходами так, аби їх просто не лишалося!
Пробачте, але що можна зробити, наприклад, з кісточками риби чи лушпинням булі?
Відкриваю секрет! Кісточки риб в марлі відправтіе в окріп, і смачніше бульона чи основи для рибного супу буябез ви не знайдете. Так, потрібно ще рибки додати, але саме в кістках риби є витамин РР, який бере участь в усіх обмінних процесах і хром, який посилює дію існсуліну.
А кістки, з яких варять холодець по кілька днів — це ж диво для наших суглобів, природні ліки, кращих просто нема! Дуже шкода, що ця страва робиться в родинах тільки на новорічні свята. Ось ще поради. Сухі снеки і печиво розігрійте в духовці — хрумкість і смак їм повернуться. Розсіл з оливок чи огірків додайте до розсольника або використайте повторно як маринад.
Олія з-під в’ялених томатів — чудова заправка для салату. Лушпиння з овочів, про яке ви питали, чудова основа для бульона. Відварили рештки — так, буквально, все, що хотіли викинути — і у вас на кілька тижнів бульон, до якого додаєте все що завгодно, він не пропаде. Корінці цибулі — не викидайте, в стаканчик їх і вони дадуть нові пагони. Черствий хліб потріть на сухарі для панірування. Шкаралупа яєць — чудові органічні добрива під коріння квітам. Банановою шкіркою можна натирати листя рослин в кімнатах і для полірування взуття. Навіть цедра апельсина з лимоновою, коли настоїться у воді — це смачно, також з шкірок цитрусових можна нарізати цукатів.
Але ж відходи все одно лишаться?
В значно меншій кількості і максимально використані. Вичавлені, я б сказала. Я вивчаю всі варіанти поводження з відходами, і колись наштовхнулася на кухонний подрібнювач відходів, але я категорично проти нього. Це все одно не про зменшення відходів, а лишень про спосіб їх утилізації: подрібнили і замість сміттєвого бака кидаємо, пробачте, в унітаз. Але наші пострадянські системи не пристосовані до цього. Діспоузери — це розробка США, там каналізація може впоратися з органікою. Але в Україні — ні, хоча як я сказала в першу чергу не через інженерну зношеність, а саме через нераціональне поводження, на додачу ще воду витрачаємо, намагаючись змити салати чи печеню. Ні, це бридко, як не крути.
У 2020-му Львівська станція компостування зібрала понад 2,5 тис. тонн органіки. Більшість із них були садові, і десь шоста частина — харчові. Львівяни — молодці?
Так, як молодці німці і американці, які окремо збирають органіку і роблять з неї біомасу, яка іде на корм для тварин, або біогаз чи добрива в промислових масштабах. Ми наразі не маємо системи, але маємо чим пишатися.
Україна без сміття — соціальний проект, який має величезну сортувальну станцію в Києві — теж пропонує послугу забору органічних відходів. Однозначно, це варто робити, хоч і клопітно і варто привчати людей, хоч і не всі донесуть у відповідне місце свою шкаралупу чи шкірки бананів. Але компостування суттєво зменшує обсяг складованих на полігоні відходів. До того ж, на продажі готового компосту можна заробити, продаючи його для організації міських газонів, квітників і навіть для вирощування продуктів. Але таких ініціатив мало, бо вони потребують клопоту, але не зроблить тебе мільйонером.
Тому я вважаю, що ті, хто бере на себе таку відповідальність, як-от засновниця УБС Євгенія Аратовська — справжні герої. Ми, Glossary, до речі, кожному покупцеві в новорічні свята до покупок дарували пакет на 120 літрів і оплачену послугу кур’єра, який приїжджав і забирав наповнений сміттям пакет на сортувальну станцію. Людей треба стимулювати думати про розумне споживання, підштовхувати до нього, а починається воно саме з поводження зі своїми відходами. Менше сміття — красивіше довкола — щасливіше ми з вами!
Читайте також: Благодійна акція: Glossary пропонують усім охочим фінансово підтримати українських лікарів