Кримінальна відповідальність: Що заборонено публікувати у соцмережах під час війни?

ПОДЕЛИТЬСЯ
Ставтесь обережно до власного контенту
ПОДЕЛИТЬСЯ

80% розвідувальних даних ворог отримує з відкритих джерел, пояснюють у Держспецзв'язку.

24 березня Верховна Рада України прийняла закон щодо публікацій у соцмережах – порушники сядуть за ґрати. Приводом стало влучення ворожої ракети у київський ТРЦ. У ДСНС повідомили, що внаслідок цього загинуло 8 людей. Ймовірна причина — у TikTok-публікації українського блогера, де видно військову техніку ЗСУ на території торгового центру. 

"Бійці інформаційного фронту, будьте обережні. Кожен ваш кадр в інтернеті чи на телебаченні може бути використаний проти нас. Не всі пости російської атаки варто публікувати в соцмережах", — пишуть у Мінцифри. 

Які кадри не можна публікувати?

  • Політ ракет чи місця, куди вони потрапили.
  • Місця обстрілу, потрапляння снаряду.
  • Адресу чи координати боїв.
  • Умовні позначки об’єктів.
  • Переміщення українських військових, військові об’єкти.
  • Номери автомобілів і бронетехніки.
  • Роботу протиповітряної оборони.
  • Назви вулиць, зупинки транспорту, магазини, заводи.
  • Зображення потерпілих, загиблих (крім офіційних даних).

 

Яку інформацію не можна висвітлювати?

  • Плани про військові операції.
  • Тактику військових частин.
  • Про зниклі чи збиті літаки.
  • Інформаційно-психологічні операції.
  • Пропаганду, виправдання російської агресії.

У Міністерстві культури та інформаційної політики закликають:

  • Не знімати прямі ефіри під час обстрілів. Ворог дивиться та корегує вогонь. 
  • Не відповідати незнайомцям у месенджерах, які запитують про стан у місті, уточнюють адреси. 

  • Спростовувати фейки у соцмережах.
  • Публікувати відео злочинів окупантів через деякий час після атаки. Ви, як очевидець подій, на той момент маєте перебувати у безпеці. Знімки мають бути крупним планом, щоб ворог не бачив локації.
  • Ділитися кадрами про місцеперебування ворожої техніки через @evorog_bot.

Стаття 114-2 Кримінального кодексу України передбачає покарання за ґратами:

  • Від 3 до 5 років за поширення інформації про направлення, переміщення зброї чи боєприпасів.
  • Від 5 до 8 років за публікацію в соцмережах даних про переміщення, рух чи розміщення ЗСУ.
  • Від 8 до 12 років за попередню змову з незаконними збройними формуваннями.
  • Від 10 до 12 років за співпрацю з державою-агресором.

Кримінальна відповідальність загрожує, навіть якщо злочин скоєно ненавмисно. 

 

 

 

Читайте також: Жахливий фотозвіт: Як виглядає зараз Маріуполь

ПОДЕЛИТЬСЯ
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).