З розвитком всебічної зацікавленості людей до культурної складової України збільшується попит на все те українське, з чим можна себе ідентифікувати. Наслідком стає неабияка потреба отримання якісної та правдивої інформації у сфері народної культури.
Ярина Сізик – фольклористка-етнологиня, учасниця фольклорного гурту ЩукаРиба, культурна менеджерка проєктів, яка працює з традиційною українською культурою, – ексклюзивно в інтерв’ю для L'Officiel Online розповіла про особливості комунікації брендів щодо впровадження етніки в їхню айдентику, поділилася своїми секретами стилізації елементів традиційного народного одягу.
Фото: Володимир Мунтян
Яку мету ви ставите перед собою, працюючи у даній сфері?
Моя основна мета – це робота з прогресивною українською молоддю шляхом знайомства останньої з традиційною українською культурою через різні канали. Принагідно зазначу, що маю телеграм-канал про українську народну культуру «Етнографічні історії Сізо Сізенко».
З якою проблемою ви зіткнулися в процесі комунікації з аудиторією? Як дане спілкування впроваджується в медіаресурсах загалом?
Молодих прогресивних спеціалістів, які аналізують різні сфери і розуміють, як працювати з певною аудиторією, дуже мало. У той час спеціалістів іншої вікової категорії досить багато, однак здебільшого вони не хочуть робити цей вибір і бути аніматорами в мережі – їх свідомий вибір бути в тіні і робити важливі наукові відкриття.
Заразом виникає проблема: спеціалізоване поле займають люди, які без потрібного інструментарію інтерпретують народну тему, створюючи різні міфи на досить велику аудиторію. Оскільки молодь здебільшого має за джерело споживання інформації соціальні мережі, то такими поширювачами міфів є блогери. Ті ж бренди, художники та навіть проєкти теж черпають необхідну інформацію звідти, у такий спосіб ще більше множать, а подекуди й укорінюють міфи.
Що вас надихає створювати модерні образи із вкрапленням традиційних форм?
Я не можу існувати без сфери етнології і фольклору у моєму житті, так само елементи з цієї сфери не можуть не існувати в моєму стилі. Однак я завжди кажу, що народний одяг достатньо претензійний, кожен елемент самодостатній та еклектичний. Він (народний одяг) досі сприймається в межах певної буквальності, канонів, тому в стилізації з цим працювати досить важко.
Фото: Володимир Мунтян
Як ви стилізуєте той чи інший елемент традиційного одягу?
Мені не подобаються тривіальні поєднання в одязі, а останній інтерпретує тебе цілком. Я люблю шукати якісь мінімалістичні адаптивні елементи, наївні форми: якщо це якийсь дуже претензійний яскравий пояс, то це обов’язково має бути мінімалістичне лаконічне пальто з гарної тканини. Або ж якщо це срібні прикраси, то зовсім не обов’язково одягати весь комплекс: часто це буває також досить претензійно.
Яка історична доля розвитку нашого стилю, бачення краси в традиційному строї?
Українці за своєю природою мали неабиякий смак і світосприйняття. І, звісно, Радянський Союз значно знівелював це своїм спрощенням, неможливістю людям утверджувати свою творчість та свій потенціал. За умови постійної боротьби за своє існування цей творчий потенціал критично приборкувався і досить довго акумулювався в людях. Мені здається, що тільки віднедавна ми змогли проявляти нашу творчість, а суспільство поступово стає толерантним до різних форм інтерпретації.
У нас в країні, безумовно, є свобода самовираження. Моя форма стилізації - це теж форма самовираження, проявлення моєї ідентифікації, яку я в собі зростила.
Фото: Олена Карпук
Звідки ви берете той чи інший елемент традиційного одягу в свій/сценічний гардероб?
Ми відшиваємо одяг, створюючи заздалегідь погоджені копії або оригінальні витвори. Насамперед дана ідея культивується в гурті ЩукаРиба. Крім цього, варто згадати про людей, які займаються такими естетичними проєктами в сфері традиційної української культури, зокрема неможливо не згадати про Марічку Квітку. Власне, вона є прикладом стилізації традиційного вбрання, адже оригінального комплексу ми не можемо собі уявити, бо до нас дійшли або окремі речі, або чорно-білі фотографії. Поєднання кольорів, форм та фактур в народному строї – це все складний процес.
Архівне фото з родинної колекції
Які елементи традиційного народного одягу у вашому гардеробі є найціннішими?
Я люблю виокремлювати з-поміж народних строїв речі, які мені подобаються понад усе. У разі, якщо я бачу, що вони (речі) в своїй категорії є унікальними, то я їх відшиваю. Серед моїх улюблених речей – плетений пояс з Бершадського району Вінницької області, оригінал якого представлений у етнографічній колекції «Відкрита скриня», а також оригінал і копія хустки, виконаної в техніці чернігівського «рішельє».
«Плетений пояс» Вінницька обл., Бершадський р-н (Східне Поділля). Початок ХХ ст. Етнографічна колекція «Відкрита скриня»
Чи існує «етичний кодекс» у процесі відшиву копії того чи іншого елементу/строю?
Важливо сказати, що необхідно дотримуватися певної етики в цій сфері. Насамперед якщо ви робите копії речей, то важливо погоджувати їх копіювання з правовласниками. Та чи інша річ є приватною власністю, і абсолютне копіювання в комерційних цілях не можливе. Навіть якщо ви філософськи означуєте це народною культурою і власністю народу, то дане упередження не дозволяє вам робити копіювання без згоди власника.
У такий спосіб не відбувається паразитування на людях, які витрачають багато часу на збирання і утримання колекції народного одягу або предметів побуту, і так само ми, свідомі українці, не паразитуємо на власній культурі, адже кожен з унікальних дизайнів належить конкретним людям.
Як брендам впроваджувати етнічні дизайни у свою айдентику?
Передусім мені до вподоби, коли дані дизайни переосмислюються, тобто на основі автентичних створюються свої, оригінальні. Звісно ж, найголовніше – це якісна комунікація з людьми, які дотичні до цієї теми, є в ній експертами. Хибною буде думка, що ви є єдиновласником українських традицій. Також важливим є мотивування сфери за рахунок поваги до народних записів, авторів вишивки/дизайну тощо.
Фото: Олена Карпук
Які особливості роботи GuniaProject з традиційною українською культурою?
Окрім вищезазначених, весь контент, який ми створюємо для даного бренду, піддається титруванню. Дана умова є обов’язковою для будь-якої проєктної культурної діяльності. Так само титри важливо вказувати, якщо ви використовуєте той чи інший об’єкт з традиційної української культури: для музичного запису обов’язковим є вказати паспорт запису.
Що ви хотіли ба порекомендувати аудиторії L'Officiel Online щодо особистих творчих пошуків?
Важливо творити свою справу з особливою щирістю, захопленням і любов’ю, адже без них нічого не вдасться. Справа не може бути грою – це абсолютний вибір, стиль життя.
Фото: Олена Карпук
Читайте також: На Ібіці відбудеться великий літній поп-ап українських брендів ONE MRIA